Повернутись до змісту
УКРАЇНО, НЕНЕ МОЯ!
Ераст Біняшевський
Як відомо з біблійних легенд, культ яйця в християнстві бере початок з часу, коли Марія Магдалина піднесла імператору Тіверію червоне яйце як символ страждання і вознесіння Ісуса Христа. Сьогодні на всіх континентах налічується до півтора мільярда християн, і абсолютна більшість з них на свято Воскресіння Христове готує лише крашанки, тобто різнокольорові яйця будь-яких орнаментів. У нас же прадавні наші писанки органічно стали невід’ємного частиною оновленого Великоднього свята. В залежності від техніки оздоблення розписані й фарбовані, мальовані яйця в Україні поділяються на крашанки (одноколірні), власне писанки (розписані воском), шкрьобанки (скробанки, дряпанки), крапанки та мальованки. Для писанок відбираються чисті й гарної форми яйця, найчастіше — курячі, але досить часто і яйця качок, гусей та, як і в сиву давнину, голубів, горлиць. Для виготовлення власне писанок яйця перед роботою трохи підігрівають і за допомогою писачків, косток різної конструкції розписують їх. Писачки здебільшого складаються з металевої трубочки, прикріпленої дротом до дерев’яного патичка. Використовуються ще кістки риб (звідси й назва інструменту — костка), а також булавки, голки, навіть, цвяшки. Останні зручні для написання орнаментів, утворених з мозаїки клиноподібне розтягнених крапельок. Такі писанки домінують в українців з Пряшівщини, Лемківщини, Перемишлянщини та деяких районів Галичини.
Як же народжується писанка зі складним багатоколірним орнаментом? Спочатку писачком наносять на нефарбоване яйце ті смужки, тобто елементи орнаменту, які, за задумом, мають бути білого кольору. Потім яйце занурюють у найсвітлішу фарбу, як правило, ясно-жовту. Затим на просохлу поверхню пофарбованого яйця наносять воскові лінії, які повинні бути ясно-жовтого кольору, і знову занурюють яйце у фарбу, припустимо, темно-жовту; далі пишуть елементи темно-жовтого кольору і опускають яйце до ще темнішої фарби — червоної, тоді відповідно до темно-вишневої, коричневої або чорної. Нарешті яйце підігрівають у печі чи гарячій воді, аби зійшов віск — і писанка готова.
В Україні, здебільшого на Чернігівщині та Київщині, траплялися, а подекуди і зараз зустрічаються білі писанки, що належать до найвишуканіших мистецьких творів нашого народу. Аби одержати їх, писанкарки після нанесення кольорового орнаменту знебарвлювали решту поверхні яйця міцним капустяним квасом, і тоді на сніжно-білому тлі розквітали неперевершеної краси й яскравості поодинокі малюнки.
Не завжди барви рівно, якісно бралися до шкаралупи. Тому перед розписуванням, бувало, обробляли яйця оцтом, розсолом квашеної капусти або галуном (алюмокалієвим галуном). Через це у деяких регіонах України писанки почали називати галунками.
Цікаво виготовляються шкрьобанки (їх ще іноді називають скробанками, дряпанками). Тут спочатку фарбують яйце у якийсь виразний темний колір, а потім кінчиком риб’ячої кістки, голки, ножа або будь-яким іншим гострим предметом вишкрябують орнаменти. Цей спосіб також вельми давній. Найбільш поширений на півдні Галичини і Лемківщини.
Для фарбування та розмалювання яєць здавна використовуються природні барвники. Це відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів (дуба, вільхи, горіха, яблуні та ін.). Такі фарби світлостійкі, дають багату палітру. В останні десятиліття писанкарки звертаються і до анілінових фарб. Але вони погано витримують світло, маркі, до того ж проникають через шкаралупу до середини яєць. і ті стають непридатними для споживання.
Мальованки — це означає мальовані пензликом. У роботу йдуть гуаш, акварельні і навіть олійні фарби. На мальованках домінують квіти, а наші давні орнаменти майже не зустрічаються. Мальованки, виготовлені в монастирях як великодні сувеніри, часто прикрашаються шовковими «золотими» або «срібними» стрічками, паперовими наклейками. Можна побачити на них і мініатюрні малюнки з життя Ісуса Христа.
Sorry, your browser doesn't support Java(tm).
Повернутись до змісту

*