| Повернутись до змісту |
|
return_links(15); ?>
return_links();
?>
| ** | РІЗДВО ХРИСТОВЕ ТРИ ПРАЗНИКИ В ГОСТІ |
|
|
| Найбільше свят, що позначені особливою поетичністю, припадає на січень. |
| Першим і найбільшим святом вважається Різдво, котре припадає на 7 січня. За церковним календарем — це народження Ісуса Христа. А ще раніше наші пращури відзначали народини Сонця, в яке вони щиро вірували. Ввечері напередодні Різдва в кожній оселі готували 12 пісних страв, серед яких обов’язково мала бути кутя. |
| Оселю святково прибирали. На сволоках вивішували «павуків» та «їжаків» з соломи. Солом’яними прикрасами оздоблювали також вікна. |
| Біля покуття чи на столі ставили й дідуха — солом’яного снопа або спеціально виплетеного вінка з колосся. На покуті господиня робила кубельце із сіна. Тільки-но спадали перші сутінки, мама запрошувала одного із хлопчиків однести горщик з кутею на покуть. Хлоп’як зодягав виплетені з нагоди свята вовняні рукавиці і, взявши в руки обрядову страву, ніс її, приказуючи: |
| Несу кутю на покутю, |
| На зелене сіно, щоб бджоли сіли! |
| Менші братики й сестрички залазили під стіл і там квоктали. Це для того, щоб добре висиджувалися курчата. |
| А коли на небосхилі з’являлася перша надвечірня зірка, вся родина сідала за багатий стіл. Він справді був багатим — аж дванадцять різноманітних страв. |
| Тому в народі цей вечір називали Святвечором, Багатим вечором. Багатою кутею, чи Вілією. |
| Помолившись, першим брав миску з кутею господар, наповнював ложку зернами й тричі підкидав догори: скільки зернят прилипне до стелі, стільки в новому році буде приплоду, ще й стіжків у полі та роїв у пасіці. Починали й закінчували вечеряти кутею та узваром. |
| Після цього мати готувала пироги, які діти мали однести дідусям та бабусям, хрещеним і бабі-повитусі. Від хати до хати вже починали ходити хлопчачі колядницькі ватаги. |
| Діти! Розучіть колядки й щедрівки, може й ви колядуватимете на свята: |
| Добрий вечір тобі, |
| Пане господарю! |
| Добрий вечір тобі, |
| Пане господарю! |
| Приспів |
| Ой радуйся, земле, Син Божий народився! |
| Застеляйте столи |
| Та всі килимами |
| Та кладіть калачі |
| З ярої пшениці. |
| Бо прийдуть до тебе |
| Три празники в гості! |
| А що перший празник — |
| Рождество Христове, А що другий празник — |
| Святого Василя, А що третій празник — |
| Святе Водохреща. |
| ЩЕДРИК-ВЕДРИК |
| Щедрик-ведрик, |
| Дайте вареник, |
| Грудочку кашки, |
| Кільце ковбаски, |
| Горобчик летів, |
| Хвостиком вертів, |
| А ти, дядьку, знай, — |
| Копієчку дай! |
| З ІСТОРІЇ СЛОВА «КОЛЯДА» |
| Свято Коляди сягає своїм корінням сивої давнини — часів язицтва. Тоді найголовнішим святом у зимовому циклі було свято Корочуна. |
| Достеменне походження цього свята невідоме, проте згадки про нього в Іпатіївському і Новгородському літописах свідчать про те, що Корочун — давня назва Коляди. |
| Вважалося, що природа в цей час завмирала, а сонце нібито з’їдав злий Корочун — темне слов’янське божество. Всесильна богиня неба Коляда народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники, намагаючись захистити новонародженого, виконували різні магічні дії, які стали основою народного свята Коляди. І досі колядники ходять із сонцесяйною «зіркою», що символізує небесне світило. |
| Походження самого слова «коляда» має різні тлумачення. Найпоширеніше з них пов’язане з латинським словом «calendae» — першим днем кожного місяця, назви нового року у римлян і греків. Також існує думка, що «коляда» символізує коло сонця. |
| З прийняттям християнства церква повела наступ на язичницькі звичаї і замінила свято Корочуна-Коляди на свято народження Ісуса Христа. З того часу Різдво Христове — величне свято для всіх народів. |
| РІЗДВО В АМЕРИЦІ CHRISTMAS (Різдво) — найтриваліше, найпопулярніше свято в Америці. Безмежна фантазія передріздвяного оформлення — будівлі, кущі, вітрини, приватні двори, міські ялинки одягаються в електричні гірлянди з малесеньких різнокольорових лампочок. Вони горять вдень і вночі з кінця листопада до середини січня. |
| На вулицях Нью-Йорка, в приватних дворах виставляються цілі вертепи. Санта-Клауси в яскраво-червоних жупанах дзвонять у дзвоники, закликаючи до своїх ресторанів, крамниць, музеїв. На знаменитій вулиці Манхеттена – 5-ій авеню – вітрини багатьох магазинів перетворюються на лялькові театри. Вони зображують історію Америки в «особах». |
| У маленьких містечках можна милуватися декораціями кожного двоповерхового будинку американця — тут і ляльковий театр, і вінки, і музика. Витрачається на це багато зусиль і вигадки. В будинках горять свічки, все в червоно-зелених тонах — скатертини, килимки перед вхідними дверима, рушники, іграшки для дітей. |
| Музика грає весь грудень скрізь — в крамницях, в холах установ і навчальних закладів, у портах і вокзалах. |
| Серед мелодій звучить і «Щедрик» нашого Миколи Леонтовича. Виявляється — це найпопулярніша й найулюбленіша серед американців різдвяна мелодія. |
| У грудні процвітає торговельний бізнес. Майже всі американці купують подарунки для рідних, близьких, колег, підлеглих, друзів, словом, купується для всіх і всіма. |
| Але ще недостатньо купити подарунок – його треба відповідно оформити різдвяним декоративним папером, поклавши обов’язково в коробочку. Дорожнеча й краса упаковки — показник вашого престижу і вашого ставлення до того, кому даруєте. |
|
|
| Повернутись до змісту |
|