НАША МАТИ
Олена Грицай— Що на світі наймиліше? —
Раз мати спитала.
— Ти, дорога наша мамо, —
Діточки сказали.
— Вам, дітоньки мої
любі,
Ще о тім би знати,
Що, крім мене, ще і другу
Маму слід кохати.
Бо та друга — всім нам
мати,
Нас вона повила,
Хлібом, сіллю і водою
Нас вона кормила.
Її мова, люба, мила,
Нас все забавляла,
Її дума — голубила,
Пісня — до сну клала.
А та мати — се Русь
наша!
Любіть її, діти,
Та уквітчуйте собою,
Як городчик квіти!
І для неї ви, дітоньки,
Ростіть на потіху,
А виросши — не забудьте
Про рідненьку стріху.
Та про мову нашу любу,
Що вас забавляла,
І про пісню сердечную,
Що вас усипляла.
А у тім просторім світі
Добра научайтесь,
Рідної своєї мови
Й пісні не цурайтесь! |
|