Украинская Баннерная Сеть


ОГЛАВЛЕНИЕ

МЕДИКИ ПОЧАЛИ ВИПИСУВАТИ ПАЦІЄНТАМ
НАПРАВЛЕННЯ В ІНТЕРНЕТ

Вислухавши вас, лікар бере папір і ручку, щось пише на аркушику паперу, простягає його вам. Начебто він виписав рецепт. Але вивчивши аркушик, ви не знайдете назв ліків – замість них адреси сайтів. Лікар направляє вас в Інтернет, він виписав “інформаційний рецепт”. Інакше кажучи, лікар дав вам рецепт на одержання рецепту. Він вважає, що саме в цих сайтах ви знайдете те, що шукаєте. Якось все це дивно, чи не так? Якщо не сказати – дурниця. Але в університеті Айови, де, власне, й був винайдений інформаційний рецепт, так не вважають. Навпаки, тут вважають, що Інтернет-припис – це швидкий, практично безплатний і ефективний засіб забезпечити людей якісною медичною інформацією з Інтернету. Line.jpg (2197 bytes) Inter.jpg (11356 bytes)
Можливо, на користь серйозності витівки засвідчить той факт, що повідомленню про своє відкриття американські дослідники опублікували у журналі “Архіви педіатрії і підліткової медицини”. Винахідниками інформаційного рецепту стала група під керівництвом ад’юнкт-професора педіатрії Донна Д-Алессандро.
Отже, дамо їй слово:
Американські лікарі тепер не тільки рекомендують своїм пацієнтам ліки,
але виписують їм рецепти на відвідання медичних сайтів

фото з сайту dogsinthebasement.com

“До нас часто звертаються пацієнти і їх родичі. Вони повідомляють про труднощі, з якими їм доводиться стикатися при пошуку в Інтернеті вірогідної інформації про охорону здоров’я. В той же час ми одержуємо звістки від медиків, які спілкуються з пацієнтами, чиї уявлення про профілактику й лікування ґрунтуються на сумнівній інформації. Використовуючи Інтернет-рецепти, ми могли б розв’язати проблеми і тих, і інших”.
Щоб перевірити свій здогад, Д-Алессандро і її колеги провели експеримент, в який заполучили дві групи батьків, яких для початку розпитали про використання Інтернету: чи цікавить їх в онлайні медична інформація, якщо так, то – якого характеру, тощо. А потім під час візиту до лікаря одним батькам давали інформаційний рецепт, а іншим – ні. Отже, вибрана випадково половина батьків одержала приписи з адресами сайтів.
Три тижні потому всім батькам зателефонували, щоб дізнатися, чи змінилося щось після одержання рецептів.
Так ось, більшість з групи, наділені приписами, визнала, що буде використовувати Інтернет для одержання інформації про медицину взагалі і про здоров’я і здоровий спосіб життя зокрема (в університеті Айови вважають, що і це вже непогано)...

ДИВІТЬСЯ ГАЗЕТУ "ВАЛЕОЛОГІЯ" (листопад 2004)

ОГЛАВЛЕНИЕ