ОГЛАВЛЕНИЕ
СУЧАСНІ МІКРОБІОЛОГИ БУДУТЬ ВЧИТИСЯ В АУДИТОРІЯХ - МОЛЕКУЛАХ, БАКТЕРІЯХ, БІЛКАХ
Частини цієї будівлі нагадують гриби, амеби, протеїни та інші живі об’єкти. Її можна було б прийняти за розважальний парк чи музей, але всередині ці ширяючі хмари і молекули заповнені студентами і професорами, які саме й вивчають гриби, амеби і протеїни. Інститут клітини і молекулярної науки – це підрозділ школи медицини і стоматології коледжу королеви Мері, який є частиною великої науково-дослідницької і освітньої системи університету Лондона.	**
Розташоване це незвичайне творіння архітектора Уілла Олсопа у східному Лондоні, в університетському містечку Whitechapel.		Інтер’єр одного із загадкових об’єктів на ймення Spikey – тут розташовані дві кімнати для семінарів, вміщаючи до 30 чоловік (фото з сайту edition.cnn.com)
Побудова цієї будівлі, яка відкрилася влітку 2005 року, стала частиною $82-мільйонного проекту перебудови містечка, покликана надати вченим і студентам нові можливості для досліджень.
Здавалося б банальний прямокутник з рівними рядами аудиторій і лабораторій чудово виконував би функції будови для наукового і навчального закладу. Але автор проекту вважав, що атмосфера в такій організації може суттєво вплинути на результат праці людей, її населяючи. А тому відкинув убік всі догми.
Всередині будови інституту значна частина аудиторії і кімнат для переговорів, конференц-залів та інших приміщень являє собою "стручки", "амеби" найрізноманітніших форм. Вони підвішені в повітрі на могутніх важелях всередині великого заскляного простору. Між собою і іншими частинами комплексу ці плаваючі об’єкти з’єднані скляними містками і крученими сходами. Підбір кольорів для оздоблення інтер’єрів також не можна назвати нудними, так само як і планування всієї споруди.	**
Професор Адріан Сміт, керівник коледжу королеви Мері, сподівається, що нова будова інституту діятиме як магніт, який приваблюватиме кращі наукові таланти з усього світу.		Помаранчевий "Центр клітини" (ліворуч) та чорний Spikey – не тільки прикраси , але й робочі приміщення (фотографії   з сайту edition.cnn.com)
Ще б пак – робота в такій будові явно здатна підвищити настрій!
Внизу споруди, нижче рівня землі на шість метрів, розташоване лабораторне приміщення площею 3,8 тисячі квадратних метрів. Над ним простирається триповерхова (за висотою) скляна споруда, заповнена тими самим "молекулами" і "грибами". При цьому над центральною частиною лабораторії стелі немає і через величезний отвір туди падає природне світло, проникаюче через скляні стіни всього павільйону.
Головний лекційний і конференц-зал вміщують 400 чоловік, а це саме і є загальна кількість штатних працівників інституту і студентів.
В його конструкції варто відзначити цікаві акустичні диски, що висять над сценою. Вони сприяють направленню звуку на слухачів, а заодно нагадують. Чи то еритроцити чи якісь бактерії.
А "Центр клітини", наприклад, являє собою велику помаранчеву молекулу, яка висить посередині інституту.
"Тут сама тканина будови говорить про науку і сприяє кращій науці", – говорить містер Олсон. Можливо, так і буде, інститут з’єднав зусилля семи дослідницьких центрів, працюючих в таких галузях, як стовбурові клітини, неврологія, інфекційні захворювання, паразитологія і низки інших біологічних і медичних дисциплін. Пітер Треблікок, представник однієї з фірм, які будували інституту, назвав цю споруду "протиотрутою від раціоналізму, який проникає в більшість лабораторій".	**
Для вільного творчого пошуку "протиотрут" від різних хвороб, так само, і для навчання біології, такі невимушені умови повинні біти дуже корисні.		Головний лекційний зал. Вкраплення червоних крісел серед зелених повинні викликати асоціацію з травою і квітами (фото з сайту edition.cnn.com)
За матеріалами сайтів edition.cnn.com та membrana.ru
ОГЛАВЛЕНИЕ