| Поняття
«життя» завжди виходить за межі поняття «жива
речовина» в галузі філософії, фольклору, релігії,
художньої творчості. Це все відпало в «живій
речовині». В гущі, в інтенсивності і в складності
сучасного життя людина практично забуває, що й
сама вона й все людство, від якого вона не може
бути відділена, нерозривно зв'язані з біосферою
— з визначеною частиною планети, на якій вони
живуть. Вони геологічне закономірно зв'язані з її
матеріально-енергетичною структурою. |
| Насправді
жоден живий організм у вільному стані на Землі не
знаходиться. Всі ці організми нерозривно й
неперервно зв'язані — насамперед харчуванням і
диханням — з оточуючим їх
матеріально-енергетичним середовищем. Поза ним в
природних умовах вони існувати не можуть.
Людство як жива речовина нерозривно зв'язано з
матеріально-енергетичними процесами певної
геологічної оболонки Землі — з її біосферою.
Воно не може бути фізично від неї незалежним ні
на одну хвилину. |
| В нашому
столітті біосфера одержує зовсім інше розуміння.
Вона виявляється як планетарне явище космічного
характеру. В біогеохімії нам доводиться
рахуватися з тим, що життя (живі організми)
реально існує не тільки на одній нашій планеті,
не тільки в земній біосфері. Це встановлено
зараз, мені здається, без сумніву поки що для всіх
так званих земних планет, тобто для Венери, Землі
і Марса. |
| Якщо
кількість живої речовини втрачається перед
косною і біокосною масами біосфери, то біогенні
породи (тобто утворені живою речовиною)
складають величезну частину її маси, йдуть
далеко за межі біосфери. |
| Гранітна
оболонка Землі є ділянкою колишніх біосфер. Дана
вказав, що в ході геологічного часу, говорячи
сучасною мовою, тобто упродовж двох мільярдів
років в крайньому разі, а напевне й набагато
більше, спостерігається (стрибками)
удосконалення — ріст — центральної нервової
системи (мозку), починаючи від ракоподібних, на
яких емпірично й встановив свій принцип Дана, і
від молюсків (головоногих) і закінчуючи людиною.
Це явище й названо ним цефалізацією. |
| Досягнутий
рівень мозку (центральної нервової системи) в
досягнутій еволюції не повертає вже назад, йде
тільки вперед. |
| В XX
столітті вперше в історії Землі людина взнала і
охопила всю біосферу, закінчила всю географічну
карту планети Земля, розселилася на всій її
поверхні. |
| Людство
своїм життям стало єдиним цілим. Немає жодного
клаптика Землі, де б людина не могла б прожити,
якщо б їй це було потрібно. |
| Історичний
процес на наших очах докорінно міняється. Вперше
в історії людства інтереси народних мас — всіх і
кожного — і вільної думки особистості
визначають життя людства, є мірилом його
уявлення про справедливість. Людство, взяте в
цілому, стає могутньою геологічною силою. І перед
ним, перед його думкою і працею постає питання
про перебудову біосфери в інтересах вільно
мислячого людства як єдиного цілого. Це новий
стан біосфери, до якого ми, не помічаючи цього,
наближаємося. Це «ноосфера». |
| Ноосфера
є нове геологічне явище на нашій планеті. В ній
людина вперше стає найкрупнішою геологічною
силою. Вона може й повинна перебудовувати своєю
працею і думкою ділянку свого життя,
перебудовувати докорінно у порівняння з тим, що
було раніше. Перед нею відкриваються все більш і
більш широкі творчі можливості. І може покоління
моєї онучки уже наблизиться до їх розквіту... |
| Обличчя
планети — біосфера — хімічно різко
міняється людиною свідомо, й, головним чином,
несвідомо. Міняється людиною фізично й хімічно
повітряна оболонка суші... |
| Зверх
того, людиною створюються нові види й раси тварин
і рослин. В майбутньому нам малюються як можливі
казкові мрії. Людина прагне вийти з меж своєї
планети в космічний простір! І, певно, вийде. |
