| НА ОСНОВІ КОНСТРУКЦІЇ ДВИГУНІВ ШАТЛУ СТВОРЕНО МІНІАТЮРНЕ ШТУЧНЕ СЕРЦЕ, ЯКЕ НЕДАВНО ПОЧАЛИ ІМПЛАНТУВАТИ ДІТЯМ З ХВОРИМ СЕРЦЕМ | |||||
 |  |  |  | ||
| Ідея ультралегкого кров’яного насосу народилася у співробітництві всесвітньо відомого кардіолога Майкла Дебейки (Michael DeBakey) і інженерів космічного центру Джонсона (Johnson Space Center). Насамперед, Девіда Сокіра (David Saucier), якому Дебейки багато років тому пересадив штучне серце. Сокір і інші інженери NASA, уславлений хірург і лікарі медицинського коледжу Бейлор (Baylor), доклали багато зусиль, щоб мініатюрізувати технологію велетенських турбонасосів шатлу. Особливо непросто було домогтися, щоб не згорталася кров і не травмувалися кров’яні тільця (ця велика проблема для штучних кров’яних насосів). MicroMed-DeBakey VAD важить приблизно 100 грамів і при цьому має розмір приблизно у 10 разів менший, ніж інші аналоги, доступні на ринку штучних органів. |
| ||||
| Це вперше дозволило ставити штучний шлуночок (яким є за своїм призначенням штучний насос) маленьким дітям, в грудній клітці просто не вміщувалися попередні моделі. І ще – з цим апаратом вдвічі (з 3 до 1,5 годин) знизився час операції, що знизило ризик ускладнень. До того ж, “космічний” кров’яний насос виявися на третину дешевшим за аналоги, що розширило коло людей, який він може врятувати. Апарат переміщує кров безперервним потоком, а не імпульсами, як справжнє серце або численні варіанти штучних сердець (чи окремих шлуночків), які вживлювали пацієнтам раніше... Наразі насос MicroMed-DeBakey VAD (допоміжний прилад шлуночків) випускає по ліцензії NASA компанія MicroMed Technology. | ||||
| ПРОДОВЖЕННЯ В ГАЗЕТІ "ВАЛЕОЛОГІЯ" (2004) | |||||
