ВАЛЕОЛОГІЯ – ПЕРШІ ДОСЯГНЕННЯ

В листопаді 2005 року в Києві відбулася конференція з міжнародною участю «ВАЛЕОЛОГІЯ: перші досягнення і перспективи», на якій були розглянуті проблеми валеології, а також шляхи їх вирішення, якими їх бачать валеологи України, а також країн СНД, – повідомляє портал ВАЛЕОЛОГ.

«Валеологія і нова парадигма охорони здоров’я» – провідна доповідь засновника валеології на Україні, доктора мед. наук, проф., зав. каф. спортивної медицини і медичної валеології Київської медичної Академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика Г. Л. Апанасенка.

– Найбільша парадигма сучасної медицини полягає в тому, що поставивши перед собою мету досягнення здоров’я, вона займається виключно хворобою, – говорить проф. Апанасенко. – Саме тому використання досягнень медицини в охороні здоров’я йде шляхом вдосконалення лікувально-діагностичних заходів. Цей шлях простежується по ходу всієї історії розвитку охорони здоров’я.

Основні кошти, які виділяються бюджетом по охороні здоров’я, йдуть саме на лікування хворих. Але цей шлях, як виявилось, відіграє мізерну роль в загальному комплексі факторів, які визначають стан здоров’я населення...

Дотримуючись І. В Давидовського, можна стверджувати появу нових реалій в житті людства, існування яких зв’язане з прискоренням темпів соціальних, технологічних, екологічних, кліматичних та інших змін в світі. Все це обов’язково приведе (і вже приводить) до формування нових проблем, зв’язаних із станом здоров’я населення.

Якщо хоча б коротко, перераховуючи ті зміни в біологічній природі виду Homo Sapiens, які відбулися за останні десятиліття, то можна сміливо стверджувати, що наш сучасник істотно відрізняється від своїх предків. Зниження функціональних резервів органів, систем, організму в цілому, порушення реактивності і резистентності, процесів саморегуляції і репродукції, народження ослабленого потомства та багато іншого – ось характерні риси, які відрізняють наших сучасників від їх предків. Якщо в загальних рисах дати загальнобіологічне трактування цим змінам, то можна дійти висновку про зниження ефективності механізмів самоорганізації живої системи у сучасної людини.

Деякі дослідники прямо стверджують, що «людство стало слабим» (Луї Брокер, 2002). Саме цим поясніється характер патології населення і поширення полісиндромних станів, які для клінічної медицини складають особливу проблему. Виникає ситуація, коли кожний «вузький» спеціаліст у однієї і тієї самої людини цілком обґрунтовано ставить «свій» діагноз. Накопичується цілий комплекс синдромів, купірування кожного з них не дає істотного ефекту.

...Стає очевидною необхідність формування нової стратегії охорони здоров’я, здатної відновити втрачену гармонію живої системи і особистості. Отже, людство стоїть на порозі «третьої протиепідемічної революції», суть якої – «управління» здоров’ям індивіду, зміцнення і гармонізація механізмів саморегуляції живої системи. Основа нової стратегії – валеологія, її теоретичні і практичні досягнення...

Повний текст статті дивіться в газеті "Валеологія", №№ 1, 2 '2006



«ВАЛЕОЛОГІЯ» ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА	ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ"
ІНДЕКС 35275 КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ 2005	WWW.VALEOLOG.COM valeolog@i.kiev.ua

ВАЛЕОЛОГІЯ І НОВА ПАРАДИГМА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Г. Л. Апанасенко, докт. мед. наук, проф.


© Газета «Валеологія»	© Портал «Валеолог»