|
| Вбивці – найбільш очевидні з громадської точки зору злочинці. Існує давнє повір’я, що вбивця бере на себе не тільки гріхи вбитого, але й його хвороби. Чи так це насправді? |
| Відповідає доктор медичних наук М. Улітін |
| — У головорізів вистачає й своїх «рідних» недугів – лють, гнів, мстивість. Вбивці «підживлюються» великою кількістю адреналіну. Для його нейтралізації організму потрібно багато кальцію і він «позичається» з кісткових тканин, в першу чергу – із зубів. Ось чому у кровожерливих, жорстоких людей зуби рано випадають, руйнуються. Зубні хвороби – це багатовіковий бич всіх тюрем, каторжних поселень, виправних колоній. |
| Та що там багатовіковий! Ще пророк Давид, котрий жив у Х ст. до н. е., говорив в одному із своїх псалмів: |
| «Зуби грішників розтрощив єсі Господь»... |
| Ті уголовники, які наносять своїм жертвам тілесні пошкодження, в житті увесь час страждають від «випадкових» порізів, переломів, вивихів. Загалом побутових травм. І це з наукової точки зору цілком закономірно: згаданий викид в кров стресових гормонів супроводжується спазмами малих судин головного мозку, від чого різко порушується функція вестибулярного апарату й координація рухів. Йдуть раптові спазми різних груп м’язів, радикуліти, мігрені... |
|
| Повний текст статті дивіться в газеті «Валеологія» липень-серпень 2003 |
| Інші новини дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |