| Видатний
німецький філософ Іммануїл Кант народився в
місті Кенісберг, в 1724 році, де й прожив усе своє
життя. Тут він закінчив університет, працював
домашнім вчителем, захистив дисертацію на тему «Нове пояснення основних начал
метафізичного пізнання» і одержав
звання приват-доцента. На той час в університеті
не було вакансії професора і Кант іде служити
помічником бібліотекаря. Згодом, його
призначають професором Кенігсбергзького
університету. Кант викладає курси філософії,
логіки, математики, механіки, фізики, географії,
антропології і загальної природничої історії.
Коло його наукових інтересів надзвичайне широке.
Іммануїл Кант цікавився космічними планетарними
законами. Він розробив теорію гравітаційної
взаємодії Місяця і Землі, що впливає на швидкість
їх обертання. Виходячи з ньютонівського закону
земного тяжіння, Кант намагався пояснити
походження Сонця, планет і їхніх супутників. До речі, через 50 років потому французький вчений Лаплас розробив аналогічну гіпотезу і сформулював з неї математичні висновки. Так в світовій науці утвердилась відома гіпотеза Канта-Лапласа. Канту також належить здогадка про виникнення і загибель систем у Великому Всесвіті. За сім років до смерті Кант (а помер він у 1804 році) залишив викладання в університеті, але продовжував займатися філософією та іншими науками... |
** |  |
| Система здоров`я Канта | ||
| В кінці XVIII сторіччя Кантом був написаний дивовижний трактат «Про здатність сильного духу силою тільки волі перемагати хворобливі відчуття». Сам Кант умів це робити. І його знамениті обіди, його пунктуальні прогулянки були лише частиною гігієнічної системи, яку він створив для себе, долаючи свою вроджену хворобливість і приступи іпохондрії, що траплялися з ним в юності. Людині необхідні музика, танці, гра. Їй може дати задоволення «гарний обід в гарному товаристві», — вважав Кант і запрошував до себе на обід певну кількість осіб: «Не менше числа грацій, але й не більше числа муз». Це означало — не менше трьох і не більше дев`яти, для того, щоб бесіда була загальною. При більшій кількості гостей кожен розмовляє тільки з сусідом. | ||
| «Думаючій людині, — говорив Кант, — їсти одній взагалі нездорово, тому що за самотнім обідом він має справу тільки з самим собою і втрачає жвавість». | ||
| Ще одна цікава думка щодо обіду: їсти разом означає довіряти один одному. Саме це закладено в старовинних звичаях. Ось такі обіди влаштовував у себе для друзів знаменитий філософ. | ||
| Сучасники з подивом спостерігали, як Кант вмів зупиняти у себе прояви простуди, нежиті. Упродовж 30 років він не разу не хворів, а справжня старість прийшла до нього на порозі дев`ятого десятка. | ||
| Голову,
ноги й груди треба тримати в холоді, — вважав він,
— ноги мити крижаною водою, гуляти в будь-яку
погоду. До цієї системи загартування він додавав
ще й силу духу, моральний наказ самому собі. Якщо
не можемо заснути — виклич сон власними
зусиллями. Повторюючи для себе слово «ЦИЦЕРОН», він засинав при
будь-яких обставинах. |
||
| І ще цікава дрібничка: Кант розповів, що потовчене вугілля знезаражує всіляку гнилість — він буцім-то перевіряв це на досвіді... Знав би він, що через 200 років активоване вугілля буде одним з найпопулярніших ліків саме в токсикології. | ||
| В розділі «Про п'янство» Кант розглядає цю схильність знову ж таки а аспекті громадської значущості. Той, хто бере чарку в руки, має пам`ятати, що сп'яніння, яке не вносить пожвавлення в товариство і не сприяє обміну думок, має в собі дещо шкідливе. Вино взагалі страшне тим, що впливає на розум, змінює особистість. Не намагайтеся судити про характер людини, коли вона п`яна — в цьому стані вона перестає бути сама собою, оскільки до «соків, що течуть по його жилах, примішується інша рідина». | ||
| «Нездержливість на узливання в товаристві, що доходить до затьмарення почуттів, неввічлива не тільки по відношенню до того товариства, де людина знаходиться, а й по відношенню до власної гідності». | ||
| Надзвичайною насолодою для себе Кант вважав роботу, в якій не беріг свої сили, не послабляв їх неробством і зайвим комфортом. Він говорив, що «невправляння органу так само небезпечне, як і його перевантаження». Треба менше лежати — «постіль — гніздо хвороб». Сам він вставав о 5 годині ранку, лягав о 10 вечора і тільки на 80-му році почав спочивати вдень... | ||
| Повний текст статті дивіться в газеті "Валеологія" | ||