«ВАЛЕОЛОГІЯ» ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА | ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ" |
ІНДЕКС 35275 КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ 2006 | WWW.VALEOLOG.COM valeolog@i.kiev.ua |
Пионеру кибернетической науки и техники, члену-кореспонденту НАН Украины Борису Малиновскому 85 |
24 августа 2006 года исполняется 85 лет со дня рождения советника дирекции института члена-корреспондента НАН Украины Бориса Николаевича Малиновского. 70 лет трудового стажа Б. Н. Малиновского включают службу в армии, в том числе в годы Великой Отечественной войны (десять лет), учебу в институте и аспирантуре (восемь лет) и 52 года работы в НАН Украины (1954-2006 гг.). | ** | |
Б. Н. Малиновский – ветеран института, один из пионеров компьютерной науки и техники в Украине. Известен в Украине, России и за рубежом как главный конструктор первой в бывшем СССР полупроводниковой управляющей машины широкого назначения УМШН «Днепр». | Гол. редактор газ. «Валеологія», канд. наук Довгаль С. І. знайомиться з книгами відомого українського вченого-кібернетика Б. Малиновського (список книг), компакт-диском з його книгами і новим випуском газети «Валеологія» №№15, 16 ’2006 з статтею «Пионеру кибернетической науки и техники, члену корреспонденту НАН Украины Борису Малиновскому 85» | |
*** | ||
Руководитель целого ряда работ по созданию пионерских управляющих систем на базе этой машины, как участник работ по созданию первого в СССР (совместно с ЛКТБ «Светлана») семейства микро ЭВМ «Электроника С5», как научный руководитель и активный участник работ по перевооружению на микропроцессорную технику отрасли промышленности средств связи в бывшем СССР. За последние пятнадцать лет Б. Н. Малиновским написаны и получили признание научной и инженерной общественности ряд книг по истории развития компьютерной науки и техники. Б. Н. Малиновский награжден семью орденами за участие в Великой Отечественной войне и за труд в послевоенное время, имеет Почетные грамоты Президиума Верховного Совета УССР и Верховной Рады Украины. |
ВІДОМЕ Й НЕВІДОМЕ В ІСТОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Б. М. Малиновський |
Автор – Борис Миколайович Малиновський Член-кореспондент НАН України, професор, доктор технічних наук, двічі лауреат Державних премій України, лауреат премій Президії АН УРСР ім. С. О. Лебедєва і В. М. Глушкова, премії Фонду "Україна ХХІ століття" ім. В. І. Вернадського. Заслужений діяч наук і техніки України, керівник відділення кібернетичної техніки Інституту кібернетики АН УРСР (1971-1988 р. р.), завідуючий відділом керівних машин (1957-1990 р. р.). з 1990 р. – радник дирекції Інституту кібернетики НАН України. Нагороджений шістьма орденами за участь у війні і наступну трудову діяльність. Президент "Клубу історії і розвитку комп’ютерної науки і техніки" і "Клубу М. М. Амосова". | ** | |
Борис Николаевич Малиновский фото з авторської книги "Нет ничего дороже..." |
ПЕРЕДМОВА ДО КНИГИ Б. Н. МАЛИНОВСЬКОГО | ||
Б. Є. Патон | ||
** | 2 листопада 2002 року виповнюється 100 років від дня народження патріарха вітчизняної електронної обчислювальної техніки, видатного вченого і талановитого організатора науки Сергія Олексійовича Лебедєва. Під його керівництвом у Києві в АН УРСР була створена перша в континентальній Європі Мала електронна лічильна машина («МЭСМ») зі збереженою в пам'яті програмою. Незалежно від зарубіжних вчених і практично у ті ж роки, коли на Заході створювалися перші зразки обчислювальної техніки, він розробив основні принципи побудови ЕОМ і успішно здійснив їх на практиці. Вчений реалізував у «МЭСМ» і розвинув у своїх наступних роботах найважливіший напрям подальшого розвитку ЕОМ — розпаралелювання процесу обробки інформації. В «МЭСМ» вперше у світі була використана паралельна обробка чисел (за всіма розрядами одночасно). | |
Президент Національної академії наук України, академік Б. Є. Патон | «МЭСМ» була прийнята Державною комісією у грудні 1951 року, а з перших днів 1952-го почалася її регулярна експлуатація. З допомогою цієї машини виконувались обчислення, необхідні для розрахунку траєкторій ракет і супутників, створення водневої бомби, розрахунки для енергетики тощо. |
Весь 1952 рік вона залишалась єдиною в Радянському Союзі діючою ЕОМ. Отже, 2002 рік знаменний ще й тим, що на нього припадає піввіковий відлік від початку регулярної експлуатації «МЭСМ». Протягом наступних 20 років під керівництвом С. О. Лебедєва було створено 15 супер-ЕОМ. Чимало з них стали найбільш швидкодіючими в Європі і не поступалися за основними характеристиками перед найкращими ЕОМ у США. |
** | С. О. Лебедєв — учений унікального творчого потенціалу; За масштабністю дослідницького мислення з ним, мабуть, не міг зрівнятися жоден з його сучасників — піонерів комп'ютерної науки і техніки в колишньому СРСР і за рубежем. Почавши свою діяльність зі створення ЕОМ на електронних лампах, він завершив її розробкою ЕОМ на інтегральних схемах. Ми завжди будемо пишатися тим, що саме в Академії наук України, у нашому рідному Києві, розкрився талант С. О. Лебедєва як видатного вченого в галузі обчислювальної техніки і математики, а також найбільших автоматизованих систем. Він започаткував створення у Києві відомої школи в галузі інформатики. | |
Академік Сергій Олексійович Лебєдев | Його естафету підхопив В. М. Глушков. І тепер у нас плідно працює Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України — одна з найбільших у світі установ цього профілю... |
Книга Б. М. Малиновського, що виходить до 100-річчя від дня народження С. О. Лебедєва, — це розповідь про більш ніж піввікову історію розвитку інформаційних технологій в Україні, починаючи з перших десятиліть XX століття. У ній вперше дається досить повне уявлення про найважливіші пріоритетні досягнення вчених України, у тому числі й ті, які раніше не підлягали оголошенню. | ** | |
Розвиток інформаційних технологій — одне з найактуальніших завдань сучасної української науки. Запорукою його успішного виконання мають стати справді видатні досягнення у цій галузі вчених попередніх поколінь. Саме про подвиг першопрохідців інформаційних технологій, про славні роки створення першої ЕОМ на українській землі, про неперевершені роботи, виконані в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України та в багатьох інших організаціях, розповідає ця книга. | Спеціальна електроекранована і звукозаглушуюча камера для автоматичного зняття біопотенціалу мозку за допомогою КМШП "Днепр" (головний конструктор КМШП "Днепр" Б. М. Малиновський). Ця система вперше в медичній практиці дозволила виконувати об’єктивну аудіометрію і енцефалографію у маленьких дітей під час сну. Київський НДІ отоларингології. фото з авторської книги "Нет ничего дороже..." |
© Газета «Валеологія» | © Портал «Валеолог» |
При использовании материалов газеты «Валеологія» и портала www.valeolog.com |
ссылка на газету и гиперссылка на портал обязательны. |
При использовании в печати, обязательно письменное разрешение газеты valeo@i.com.ua |