|
** | РІЗДВО ХРИСТОВЕ ТРИ ПРАЗНИКИ В ГОСТІ | |
Найбільше свят, що позначені особливою поетичністю, припадає на січень. | ||
Першим і найбільшим святом вважається Різдво, котре припадає на 7 січня. За церковним календарем — це народження Ісуса Христа. А ще раніше наші пращури відзначали народини Сонця, в яке вони щиро вірували. Ввечері напередодні Різдва в кожній оселі готували 12 пісних страв, серед яких обов’язково мала бути кутя. | ||
Оселю святково прибирали. На сволоках вивішували «павуків» та «їжаків» з соломи. Солом’яними прикрасами оздоблювали також вікна. | ||
Біля покуття чи на столі ставили й дідуха — солом’яного снопа або спеціально виплетеного вінка з колосся. На покуті господиня робила кубельце із сіна. Тільки-но спадали перші сутінки, мама запрошувала одного із хлопчиків однести горщик з кутею на покуть. Хлоп’як зодягав виплетені з нагоди свята вовняні рукавиці і, взявши в руки обрядову страву, ніс її, приказуючи: | ||
Несу кутю на покутю, | ||
На зелене сіно, щоб бджоли сіли! | ||
Менші братики й сестрички залазили під стіл і там квоктали. Це для того, щоб добре висиджувалися курчата. | ||
А коли на небосхилі з’являлася перша надвечірня зірка, вся родина сідала за багатий стіл. Він справді був багатим — аж дванадцять різноманітних страв. | ||
Тому в народі цей вечір називали Святвечором, Багатим вечором. Багатою кутею, чи Вілією. | ||
Помолившись, першим брав миску з кутею господар, наповнював ложку зернами й тричі підкидав догори: скільки зернят прилипне до стелі, стільки в новому році буде приплоду, ще й стіжків у полі та роїв у пасіці. Починали й закінчували вечеряти кутею та узваром. | ||
Після цього мати готувала пироги, які діти мали однести дідусям та бабусям, хрещеним і бабі-повитусі. Від хати до хати вже починали ходити хлопчачі колядницькі ватаги. | ||
Діти! Розучіть колядки й щедрівки, може й ви колядуватимете на свята: | ||
Добрий вечір тобі, | ||
Пане господарю! | ||
Добрий вечір тобі, | ||
Пане господарю! | ||
Приспів | ||
Ой радуйся, земле, Син Божий народився! | ||
Застеляйте столи | ||
Та всі килимами | ||
Та кладіть калачі | ||
З ярої пшениці. | ||
Бо прийдуть до тебе | ||
Три празники в гості! | ||
А що перший празник — | ||
Рождество Христове, А що другий празник — | ||
Святого Василя, А що третій празник — | ||
Святе Водохреща. | ||
ЩЕДРИК-ВЕДРИК | ||
Щедрик-ведрик, | ||
Дайте вареник, | ||
Грудочку кашки, | ||
Кільце ковбаски, | ||
Горобчик летів, | ||
Хвостиком вертів, | ||
А ти, дядьку, знай, — | ||
Копієчку дай! | ||
З ІСТОРІЇ СЛОВА «КОЛЯДА» | ||
Свято Коляди сягає своїм корінням сивої давнини — часів язицтва. Тоді найголовнішим святом у зимовому циклі було свято Корочуна. | ||
Достеменне походження цього свята невідоме, проте згадки про нього в Іпатіївському і Новгородському літописах свідчать про те, що Корочун — давня назва Коляди. | ||
Вважалося, що природа в цей час завмирала, а сонце нібито з’їдав злий Корочун — темне слов’янське божество. Всесильна богиня неба Коляда народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники, намагаючись захистити новонародженого, виконували різні магічні дії, які стали основою народного свята Коляди. І досі колядники ходять із сонцесяйною «зіркою», що символізує небесне світило. | ||
Походження самого слова «коляда» має різні тлумачення. Найпоширеніше з них пов’язане з латинським словом «calendae» — першим днем кожного місяця, назви нового року у римлян і греків. Також існує думка, що «коляда» символізує коло сонця. | ||
З прийняттям християнства церква повела наступ на язичницькі звичаї і замінила свято Корочуна-Коляди на свято народження Ісуса Христа. З того часу Різдво Христове — величне свято для всіх народів. | ||
РІЗДВО В АМЕРИЦІ CHRISTMAS (Різдво) — найтриваліше, найпопулярніше свято в Америці. Безмежна фантазія передріздвяного оформлення — будівлі, кущі, вітрини, приватні двори, міські ялинки одягаються в електричні гірлянди з малесеньких різнокольорових лампочок. Вони горять вдень і вночі з кінця листопада до середини січня. | ||
На вулицях Нью-Йорка, в приватних дворах виставляються цілі вертепи. Санта-Клауси в яскраво-червоних жупанах дзвонять у дзвоники, закликаючи до своїх ресторанів, крамниць, музеїв. На знаменитій вулиці Манхеттена – 5-ій авеню – вітрини багатьох магазинів перетворюються на лялькові театри. Вони зображують історію Америки в «особах». | ||
У маленьких містечках можна милуватися декораціями кожного двоповерхового будинку американця — тут і ляльковий театр, і вінки, і музика. Витрачається на це багато зусиль і вигадки. В будинках горять свічки, все в червоно-зелених тонах — скатертини, килимки перед вхідними дверима, рушники, іграшки для дітей. | ||
Музика грає весь грудень скрізь — в крамницях, в холах установ і навчальних закладів, у портах і вокзалах. | ||
Серед мелодій звучить і «Щедрик» нашого Миколи Леонтовича. Виявляється — це найпопулярніша й найулюбленіша серед американців різдвяна мелодія. | ||
У грудні процвітає торговельний бізнес. Майже всі американці купують подарунки для рідних, близьких, колег, підлеглих, друзів, словом, купується для всіх і всіма. | ||
Але ще недостатньо купити подарунок – його треба відповідно оформити різдвяним декоративним папером, поклавши обов’язково в коробочку. Дорожнеча й краса упаковки — показник вашого престижу і вашого ставлення до того, кому даруєте. | ||