|
ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ |
|
ВИНОГРАДНИЙ СВІТ |
С. Івченко |
|
Шлях нашого життя проходить через виноград, – любили говорити стародавні римляни. Не перше тисячоліття рухаються люди цими шляхами... |
Виноград – це мільйони людей, які споживають цю ягоду і свіжою, і консервованою, і в соках, і в сиропах, вареннях, винах. Виноград – це тисячі підприємств, зайнятих його обробкою, це тисячі агрономів, вчених; це спеціальні науки: ампелографія і ампелологія. |
Для ботаніка слово “виноград” не означає якийсь конкретний вид або сорт: під такою назвою фігурує ціла родина виноградних рослин, яка ділиться на 10 родів і близько 600 видів. Представники такого великого братства дико розселилися по лісах, долинах річок, гірських схилах майже всіх країн помірної зони, субтропіків і тропіків. На нашій території можна знайти дикорослі рослини, які належать тільки до трьох родів родини виноградних: до роду виноград, і до родів дівочий виноград і виноградівник. |
До першого з названих родів належать рослини, які ростуть на будь-якому культурному винограднику. П’ять тисяч виноградних сортів походять всього лише від одного виду – винограду культурного, чи, як його називають, винограду справжнього, чи винограду винного. На жаль, рідні місця цього щедрого виду винограду досі не встановлені: одні вчені вважають предком культурного винограду – виноград лісовий, який і тепер росте в лісах Молдавії, Криму, Кавказу, Середньої Азії. Інші схиляються до того, що це лише гібрид нині вимерлих його родоначальників. Беззаперечно одне – культурний виноград виник в Старому світі, а численні американські дикі виногради не брали в цьому ніякої участі (що, однак, не завадило “лісовим американцям” дати свою самостійно гілку культурних виноградних сортів). |
Тисячі сортів, тисячі “облич” одного винограду. Саме про них створено безліч переказів, легенд, прислів’їв. |
Авіценна і Рудакі, Омар Хайям і Сергій Єсенін – хто тільки не славив майстрів, що “зростили на землі таке сонце”. І коли ж не славили його? |
Виноградне насіння виявлене в будовах, зведених на палях в Швейцарії, а на Близькому Сході виноград був корисний ще 7-9 тисяч років тому. В Сирії, Палестині, Малій Азії, Єгипті вирощування винограду починається з перших поселень на цих землях. 3500 років тому виноградарством і виноробством славилися Месопотамія, Ассирія, Вавилон, а дещо пізніше і Вірменія. |
|
Ніколла Пуссен "Осень или Гроздь винограда земли обетованной" | | |
|
З давніх-давен поділявся виноград на винні і столові сорти. Виноград для вина в багатьох країнах старовинніший, ніж виноград для столу. Але і винні сорти не завжди були в пошані, інколи навіть суворо переслідувалися і всіляко викорінювалися. |
Особливо лютим і непримиренним ворогом виявися іслам, суворо забороняючий, як відомо, і виробництво, і вживання вина. Руками “правовірних” фанатиків аллах і Мухаммед викорінили винні сорти не тільки зі своїх предковічних володінь, але й з територій, де їм вдалося встановити свою владу. Так, бурхливо розвивалося виноробство в Согдіані (сучасний Таджикистан), але з приходом арабів занепало, а потім і зовсім зникло разом з винними сортами винограду. Але знищення багатьох чудових винних сортів сприяло створенню не менш прекрасних столових виноградів, в тій лічбі, ізюмних (з кісточками) і кишмишних (без кісточок). Останні потрапили у 16 столітті в Грецію, в Коринф, і започаткували знамениту коринку, яка стала незамінною супутницею деяких сортів хліба і пудингів. |
Виноградарство і виноробство широко представлені в творах стародавнього мистецтва, про них часто нагадують, наприклад, численні пам’ятники єгипетської культури в Фівах, Бені-Гассані та інший місцевостях. Улюбленим мотивом стародавніх єгипетських художників були зображення винних амфор. Процес виготовлення вина докладно описаний на гробниці єгипетського фараона Птаххотепа, який жив за дві з половиною тисяч років до н. е. В країні фараонів навіть існував своєрідний звичай, який заохочував людей до вина. Перед гостем тримали дерев’яний макет, який зображував покійного, і під ним “віщаючий” напис: |
“Подивись на мене і спіши насолоджуватися вином, бо після смерті ти будеш таким же, як я”... |
|
Продовження дивись в газеті "ВАЛЕОЛОГІЯ" |
|
ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗМІСТУ |