ENGLISH

ОГЛАВЛЕНИЕ
НА ДОПОМОГУ ВИВЧАЮЧИМ АНГЛІЙСЬКУ МОВУ
Richard Wilbur «BOY AT THE WINDOW» Seeing the snowman standing all alone In dusk and cold is more than he can bear. The small boy weeps to hear the wind prepare A night of gnashings and enormous moan. His tearful sight can hardly reach to where The pale-faced figure with bitumen eyes Returns him such a god-forsaken stare As outcast Adam gave to Paradise. The man of show is, nonetheless, content, Having no wish to go inside and die. Still, he is moved to see the youngster cry. Though frozen water is his element, He melts enough to drop from one soft eye A trickle of the purest rain, a tear For the child at the bright pane surrounded by Such warmth, such light, such love, and so much fear.	Сергійко і Сніговик За мотивом вірша Р. Уілбера“Хлопчик біля вікна” Прокинувся Сергійно вранці, поглянув у вікно і аж подих затамував – вночі випав пухнастий сніг і покрив все білою ковдрою. Малюк швиденько вмився, поснідав, одягнувся і вибіг пограти з дітьми. А вони вже сніговика ліплять. Сніговик зростав на очах – спочатку тіло, потім з’явилася голова і ось вже приліплюють йому ніс-морквинку і очі-вуглики. А от чим прикрити йому голову? Метнувся Сергійко додому і приніс розкішну шапку – бабусину зелену каструлю. Усміхнувся Сніговик буряковим ротом, засвітилися вдячністю темні оченята. Стоїть такий великий, гарний, білий і ніби промовляє: “Мені так добре, так весело з вами! Давайте ніколи не будемо розлучатися!” Але прийшов час розходитися по домівках. Пішов і Сергійко. Та чим він не займався вдома, – подумки весь час звертався до Сніговика. Як він там? В сутінках йому, напевно, страшно, холодно і самотньо. А може він теж на ніч десь вмостився поспати? Не втерпів хлопчик і, не зважаючи на те, що по телевізору показувала його улюбленого кота Леопольда, став вдивлятися у темряву. Сніговик нікуди не пішов, стояв посеред двору, як вартовий. Тільки був він такий похнюплений, такий сумний, що в Сергійка сльози навернулися на очі. І здалося йому, що Сніговик теж плаче. З під шапки-каструлі, яка сповзла йому на очі, з’явилися дві темні борозенки... Чи здогадалися ви, чому плачуть Сергійко і Сніговик? Якщо ні, то попросіть маму, татка або ж старших братика чи сестричку уважно прочитати і перекласти вірш Ричарда Уілбера «BOY AT THE WINDOW» – тоді ви знайдете відповідь на наше запитання. А для тих, хто вивчає англійську мову, ми пропонуємо зробити переклад вірша Ричарда Уілбера на українську мову.


Коротко про автора: Ричард Уілбер – відомий американський поет. Народився в Нью-Йорку 1 березня 1921 року. Учасник Другої Світової війни. Автор більш як півтора десятка поетичних книжок, пише ясні прозорі вірші. Широко відомий також як перекладач з французької мови (Мольєр, Расин, Вольтер).	Уілбер має веселу вдачу. Людина напрочуд гармонійна, завжди захоплювався спортом. Кожен свій день починає з гімнастики. Його затишний будинок має не тільки басейн, а й стіл для пінг-понгу, чудово обладнаний тенісний корт. Дійсно, прекрасні вірші і спорт можуть бути справжніми друзями!

Пропонуємо переклад вірша Р. Уілбера, який зробила школярка з с. Бокійма Рівненської області Зоряна Корковецька:
«ХЛОПЧИК БІЛЯ ВІКНА» Самотню бачить він бабусю снігову В холодну й темну пору зимову. Тому і плаче хлопчик, бо він чує, – Страшну на дворі вітер ніч готує. Та сльози хлопчика безсилі Чим-небудь цій бабусі помогти, Вона завмерла – її очі чорні, Як у Адама – грішника, що мусить з раю йти. Та їй все байдуже й нерадісно, нема Найменшого бажання йти до хати, Щоб вмерти там. І все-ж зворушена вона, Бо бачить сльози на лиці в хлоп’яти. Не зчулася бабуся, не знає як, коли По мерзлому обличчю сльози потекли, Бо жаль дитини їй, що за вікном, Оточена теплом і світлом, любов’ю і страхом.	Ось, що написала нам Зоряна: “Мене звати Зоряна. Я навчаюся в школі. Люблю читати, вишивати, малювати. Ще я вчуся грати на домрі. Моя мати – вчителька. Вона викладає валеологію. Саме тому передплатили вашу газету. Газета подобається, в ній багато корисного. Для мене цікава дитяча сторінка, а також вірш Ричарда Уілбера.Я із задоволенням вивчаю англійську мову. Мене вчить тато. Він викладає англійську мову в школі. Мені раніше не доводилося перекладати вірші. Але ваш конкурс мене зацікавив. У кількох місцях мені допоміг підібрати потрібні слова тато”. Від редакції: Люба Зоряно! Твій переклад вірша Уілбера – найкращий. Ми не тільки надрукували його в газеті "ВАЛЕОЛОГІЯ", але й помістили на наш сайт.

ОГЛАВЛЕНИЕ