| Види інформаційних впливів | |||
| На людину постійно впливають кілька видів інформації: сенсорна, що сприймається органами чуття через першу сигнальну систему; вербально-образна, представлена усним чи письмовим словом, а також зоровими й музичними образами, що діють через другу сигнальну систему; структурна, представлена властивостями компонентів їжі та повітря, що надходять в організм через шлунково-кишковий тракт і дихальну систему (І. І. Брехман, 1987). | |||
| Структурна інформація | |||
| Носієм структурної інформації є їжа. У процесі харчування здійснюється найтіснішій і постійний контакт людини й тварин із зовнішнім середовищем. Хімічні елементи їжі є своєрідними нитками, які зв'язують людину з природою. Ці зв'язки важливіші за ті, що відбуваються за рахунок фізичних агентів. Значення структурної інформації для здоров'я людини різко зростає в процесі розвитку цивілізації завдяки змінам характеру харчування. За підрахунками І. І. Брехмана, 28000 поколінь предків людини і 16000 поколінь людей споживали винятково натуральну їжу, яка зберігала недоторканою притаманну кожному продукту біологічну інформацію. За останнє століття в раціоні харчування людей з'явилися хімічно чисті продукти, практично позбавлені структурної інформації. Якщо врахувати, що організм сприймає хімічну структурну інформацію, записану в будь-якому поєднанні, так само як людина, котра знає граматику, здатна прочитати будь-яку фразу тексту, причому така хімічна інформація харчових структур їй потрібна набагато більше, ніж письмові сигнали, то стає зрозумілим, на яку небезпеку наражаються люди, позбавляючи себе структурної інформації. | |||
«Структурна інформація — кількість інформації, що міститься у структурі деякої системи. Структура біологічно активного комплексу (лікарської суміші чи харчового продукту) визначається якісною різноманітністю молекул, що входять до його складу, та молекулярною складністю кожного (хімічно індивідуального) компоненту» | |||
| Інформаційні впливи їжі | |||
| Їжу, звичайно, оцінюють за якісними характеристиками її інгредієнтів — білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей, а також за її енергетичною цінністю, вираженою в калоріях. Однак для того щоб судити про оздоровчий потенціал їжі, таких характеристик недостатньо. Потрібно також ураховувати інформаційний вміст їжі, тобто кількість структурної інформації, закладеної в харчових речовинах. Інформаційні аспекти науки про харчування розроблені І. І. Брехманом і його співробітниками (Й. Й. Брехмач, 1976; І. І. Брехман та in., 1978; І. І. Брехман, М. Г. Кубланов, 1983). | |||
| Структура біологічно активного комплексу, яким є будь-який харчовий продукт, має інформаційний вимір. Він визначається якісним різномаїттям молекул, що входять до його складу, й хімічною складністю кожного хімічно індивідуального компонента. Якщо розглядати харчовий продукт як сукупність таких компонентів (амінокислот, жирних кислот, сахарів і т. д.), тобто у вигляді набору речовин, які безпосередньо засвоюються організмом, то складність висхідної композиції буде пропорційною складності кожного компонента. Обсяг структурної інформації продукту, за І. І. Брехманом (1987), виражається у вигляді формули: | |||
 | |||
| де С — структурно-інформаційний індекс продукту; т. — молекулярна складність і-го компонента, тобто число різних ознак, що ідентифікують молекули цього компонента; р. — мольна частка i-го компонента. | |||
| Для того щоб визначити кількість структурної інформації (С), що міститься в харчовому продукті, звичайно, потрібно знати повний склад компонентів, які входять до його складу. Порівняння харчових продуктів, що різняться калорійністю (К), виконують за допомогою інформаційно-енергетичного коефіцієнту (С): | |||
 | |||
 |  | Ця величина характеризує інформаційну «вартість» однієї калорії продукту і дає змогу найповніше охарактеризувати оздоровчі властивості їжі. Зі збільшенням «складності» продукту в процесі його природної обробки значення показника С збільшується (наприклад, в ряді молочних продуктів, де С молока становить 1,23, сиру — 2,95, твердого сиру — 6,29), однак при цьому зменшується кількість інформації, що припадає на одну калорію (див. табл.). Оздоровчий ефект інформаційних впливів виявляється не лише в підвищенні рівня здоров'я, а й у тому, що завдяки таким впливам знешкоджуються несприятливі дії. Впливи першого роду численні й характеризують переваги інформаційно-насичених раціонів харчування порівняно зі схожими за складом і калорійністю, бідними в інформаційному відношенні раціонами. | |
| Білий і жовтий цукор | |||
| Як приклад можна навести відомості про вплив на здоров'я різних цукрів: білого (рафінованого) й жовтого (менш очищеного). Жовтий цукор містить близько 200 органічних речовин, що визначають високий обсяг структурної інформації: сахарозу, інші моно-, ди- і полісахариди, гетероциклічні основи, амінокарбонові й карбонові кислоти, деякі макро- й мікроелементи. | |||
| Ці дані отримано в результаті експериментів на тваринах і при дослідженні людей (І. І. Брехман, 1987). Результати одного з експериментів такі: білий цукор навіть у помірних дозах проявляє негативний вплив, ослаблюючи тварин, роблячи їх менш рухливими, чутливими до стресу. У таких пацюків порушується відтворна функція, обмін речовин, частішають випадки ураження зубів карієсом. Проте, замінивши білий цукор жовтим, удалося суттєво змінити ситуацію: зменшилась кількість і вираженість відмічених порушень. Іще більш переконливими є результати другого експерименту, в якому визначався стан трофіки й виживання пацюків, Середній приріст пацюків, поділених після народження на дві групи, в яких використовувався раціон з білим і жовтим цукром, виявився у два з лишком рази вищим у групі, що харчувалася жовтим цукром. Пацюки були не лише краще вгодованими, тривалість їхнього життя на раціоні з жовтим цукром була значно вищою (65,0±3,3 діб), ніж у групі, що харчувалася рафінованим цукром (55,0±2,4 діб). | |||
| Різке зниження інформаційної насиченості раціону харчування, що в усіх інших відношеннях, тобто за якісним складом інгредієнтів і їх калорійністю, залишився калорійним, суттєво знижує життєздатність тварин. Це доводить такий експеримент. Пацюки, поділені на дві групи, отримували раціони, 10% калорійності яких забезпечувалось вареним яєчним жовтком, а 90% — або стандартним брикетованим кормом (контрольна група), або білим чи жовтим цукром. В результаті експерименту було встановлено, що при годуванні тварин інформаційно-насиченою їжею підвищується ступінь виживання потомства порівняно з тією самою вуглеводною, проте збідненою в інформаційному відношенні їжею. Важливо мати на увазі, що підвищення інформаційної насиченості раціону харчування справляє благотворний оздоровчий вплив, підвищуючи виживання потомства порівняно з контролем (табл. 9.6). | |||
| Характерно, що оздоровчий вплив жовтого цукру на виживання новонароджених пацюків виявився не лише в першому, а й другому поколінні (О. Eisa, J. Judkin, 1985). | |||
Аналогічні дані, котрі свідчать про сприятливий оздоровчий вплив жовтого цукру, отримано в результаті досліджень людей з підвищеними показниками вуглеводного й ліпідного обміну (табл. 9.7). Наведені дані не лише ілюструють оздоровче й профілактичне значення підвищення інформаційної насиченості харчування, а й вказують на необхідність обмеження рафінованого цукру в раціоні харчування людини. | |||