| Види інформаційних впливів | |||
| На людину постійно впливають кілька видів інформації: сенсорна, що сприймається органами чуття через першу сигнальну систему; вербально-образна, представлена усним чи письмовим словом, а також зоровими й музичними образами, що діють через другу сигнальну систему; структурна, представлена властивостями компонентів їжі та повітря, що надходять в організм через шлунково-кишковий тракт і дихальну систему (І. І. Брехман, 1987). | |||
| Структурна інформація | |||
| Носієм структурної інформації є їжа. У процесі харчування здійснюється найтіснішій і постійний контакт людини й тварин із зовнішнім середовищем. Хімічні елементи їжі є своєрідними нитками, які зв'язують людину з природою. Ці зв'язки важливіші за ті, що відбуваються за рахунок фізичних агентів. Значення структурної інформації для здоров'я людини різко зростає в процесі розвитку цивілізації завдяки змінам характеру харчування. За підрахунками І. І. Брехмана, 28000 поколінь предків людини і 16000 поколінь людей споживали винятково натуральну їжу, яка зберігала недоторканою притаманну кожному продукту біологічну інформацію. За останнє століття в раціоні харчування людей з'явилися хімічно чисті продукти, практично позбавлені структурної інформації. Якщо врахувати, що організм сприймає хімічну структурну інформацію, записану в будь-якому поєднанні, так само як людина, котра знає граматику, здатна прочитати будь-яку фразу тексту, причому така хімічна інформація харчових структур їй потрібна набагато більше, ніж письмові сигнали, то стає зрозумілим, на яку небезпеку наражаються люди, позбавляючи себе структурної інформації. | |||
«Структурна інформація — кількість інформації, що міститься у структурі деякої системи. Структура біологічно активного комплексу (лікарської суміші чи харчового продукту) визначається якісною різноманітністю молекул, що входять до його складу, та молекулярною складністю кожного (хімічно індивідуального) компоненту» І. І. Брехман | |||
| Інформаційні впливи їжі | |||
| Їжу, звичайно, оцінюють за якісними характеристиками її інгредієнтів — білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей, а також за її енергетичною цінністю, вираженою в калоріях. Однак для того щоб судити про оздоровчий потенціал їжі, таких характеристик недостатньо. Потрібно також ураховувати інформаційний вміст їжі, тобто кількість структурної інформації, закладеної в харчових речовинах. Інформаційні аспекти науки про харчування розроблені І. І. Брехманом і його співробітниками (Й. Й. Брехмач, 1976; І. І. Брехман та in., 1978; І. І. Брехман, М. Г. Кубланов, 1983). | |||
| Структура біологічно активного комплексу, яким є будь-який харчовий продукт, має інформаційний вимір. Він визначається якісним різномаїттям молекул, що входять до його складу, й хімічною складністю кожного хімічно індивідуального компонента. Якщо розглядати харчовий продукт як сукупність таких компонентів (амінокислот, жирних кислот, сахарів і т. д.), тобто у вигляді набору речовин, які безпосередньо засвоюються організмом, то складність висхідної композиції буде пропорційною складності кожного компонента. Обсяг структурної інформації продукту, за І. І. Брехманом (1987), виражається у вигляді формули: | |||
 | |||
| де С — структурно-інформаційний індекс продукту; т. — молекулярна складність і-го компонента, тобто число різних ознак, що ідентифікують молекули цього компонента; р. — мольна частка i-го компонента. | |||
| Для того щоб визначити кількість структурної інформації (С), що міститься в харчовому продукті, звичайно, потрібно знати повний склад компонентів, які входять до його складу. Порівняння харчових продуктів, що різняться калорійністю (К), виконують за допомогою інформаційно-енергетичного коефіцієнту (С): | |||
 | |||
 |  | Ця величина характеризує інформаційну «вартість» однієї калорії продукту і дає змогу найповніше охарактеризувати оздоровчі властивості їжі. Зі збільшенням «складності» продукту в процесі його природної обробки значення показника С збільшується (наприклад, в ряді молочних продуктів, де С молока становить 1,23, сиру — 2,95, твердого сиру — 6,29), однак при цьому зменшується кількість інформації, що припадає на одну калорію (див. табл.). Оздоровчий ефект інформаційних впливів виявляється не лише в підвищенні рівня здоров'я, а й у тому, що завдяки таким впливам знешкоджуються несприятливі дії. Впливи першого роду численні й характеризують переваги інформаційно-насичених раціонів харчування порівняно зі схожими за складом і калорійністю, бідними в інформаційному відношенні раціонами. | |
| Білий і жовтий цукор | |||
| Як приклад можна навести відомості про вплив на здоров'я різних цукрів: білого (рафінованого) й жовтого (менш очищеного). Жовтий цукор містить близько 200 органічних речовин, що визначають високий обсяг структурної інформації: сахарозу, інші моно-, ди- і полісахариди, гетероциклічні основи, амінокарбонові й карбонові кислоти, деякі макро- й мікроелементи. | |||
| Ці дані отримано в результаті експериментів на тваринах і при дослідженні людей (І. І. Брехман, 1987). Результати одного з експериментів такі: білий цукор навіть у помірних дозах проявляє негативний вплив, ослаблюючи тварин, роблячи їх менш рухливими, чутливими до стресу. У таких пацюків порушується відтворна функція, обмін речовин, частішають випадки ураження зубів карієсом. Проте, замінивши білий цукор жовтим, удалося суттєво змінити ситуацію: зменшилась кількість і вираженість відмічених порушень. Іще більш переконливими є результати другого експерименту, в якому визначався стан трофіки й виживання пацюків, Середній приріст пацюків, поділених після народження на дві групи, в яких використовувався раціон з білим і жовтим цукром, виявився у два з лишком рази вищим у групі, що харчувалася жовтим цукром. Пацюки були не лише краще вгодованими, тривалість їхнього життя на раціоні з жовтим цукром була значно вищою (65,0±3,3 діб), ніж у групі, що харчувалася рафінованим цукром (55,0±2,4 діб). | |||
| Різке зниження інформаційної насиченості раціону харчування, що в усіх інших відношеннях, тобто за якісним складом інгредієнтів і їх калорійністю, залишився калорійним, суттєво знижує життєздатність тварин. Це доводить такий експеримент. Пацюки, поділені на дві групи, отримували раціони, 10% калорійності яких забезпечувалось вареним яєчним жовтком, а 90% — або стандартним брикетованим кормом (контрольна група), або білим чи жовтим цукром. В результаті експерименту було встановлено, що при годуванні тварин інформаційно-насиченою їжею підвищується ступінь виживання потомства порівняно з тією самою вуглеводною, проте збідненою в інформаційному відношенні їжею. Важливо мати на увазі, що підвищення інформаційної насиченості раціону харчування справляє благотворний оздоровчий вплив, підвищуючи виживання потомства порівняно з контролем (табл. 9.6). | |||
| Характерно, що оздоровчий вплив жовтого цукру на виживання новонароджених пацюків виявився не лише в першому, а й другому поколінні (О. Eisa, J. Judkin, 1985). | |||
Аналогічні дані, котрі свідчать про сприятливий оздоровчий вплив жовтого цукру, отримано в результаті досліджень людей з підвищеними показниками вуглеводного й ліпідного обміну (табл. 9.7). Наведені дані не лише ілюструють оздоровче й профілактичне значення підвищення інформаційної насиченості харчування, а й вказують на необхідність обмеження рафінованого цукру в раціоні харчування людини. | |||