|
| Штами
клітин двох рослин женьшеню і горобейника
червоно-кореневого відправили вчені на космічну
орбіту на вантажному кораблі «Прогрес М-63».
Задача експерименту – вивчити особливості
розвитку цих клітинних культур в умовах
космічного польоту, щоб визначити можливості
збільшення їх біологічної активності. |
| Пенал
знаходитиметься на борту МКС до зміни екіпажу в
середині квітня в умовах радіації, потоків
заряджених часток і магнітних полів при
температурі 26-30°С. У клітинних культур є
обмеження в часі – не більш 60 діб, тому що за цей
час космічний «газон»
культури може засохнути. Але в даному
експерименті контейнер герметично закритий, що,
можливо, дозволить тримати штами клітин на
орбіті більш тривалий час. |
| Вибір
рослин для космічного експерименту
невипадковий. |
| В Китаї
рослина женьшень відома вже понад кількох тисяч
років і сучасні вчені всього світу продовжують
досліджувати його властивості. З плеяди вчених
радянських часів найбільш повно і ефективно
лікувальні властивості женьшеню були досліджені
далекосхідним вченим, докт. мед. наук,
вченим-валеологом, педагогом І. Брехманом. Він
першим ввів поняття «адаптоген» і в 1957 році присвятив рослині свою працю «Жень-шень». Дуже цікаво І.
Брехман переказує легенду про женьшень, виявлену
ним в китайській народній медицині: |
| «...Мы
встретились с одним преданием, показывающем
сколь ценные наблюдения можно найти в китайской
народной медицине. Сомневаясь в истинной
ценности и подлинности какого-либо корня
женьшеня, два человека отправлялись в поход на 3-5
миль; один из них держал во рту и жевал кусочек
испытуемого корня...» |
| Про те, як
саме китайці перевіряли женьшень, про досліди І.
Брехмана по впливу рослини на підвищення
активності організму, роботоздатність, сон,
стимулюючу дію на артеріальний тиск, читайте в
газеті «Валеологія» №№
1-2 ’2008. |
| Під
дослідження «кореня життя» для І. Брехмана були створені спеціальна
лабораторія і радгосп «Женьшень» (для забезпечення сировиною
фармацевтичної промисловості). |
| В
Зоряному містечку під керівництвом І. Брехмана
проводилися багаторічні спостереження – за
підготовкою космонавтів до польотів,
прискореною адаптацією їх до роботи в космосі, а
також за реабілітацією після польотів. Вчений І.
Брехман читав лекції в університетах Англії,
Франції, Швеції, Германії, Японії і в інш. |
| До речі,
вже понад 9 років газета «Валеологія» розповідає
про праці валеолога, вченого-енциклопедиста І.
Брехмана (наприклад, про його відкриття –
інформаційні впливи їжі тощо) та, на жаль, мало
кому відомо, що саме він є автором терміну
«валеологія» і саме він є фундатором науки
валеології. Зараз у світі зростає інтерес до його
унікальних праць, наприклад, до створеного ним
екстракту «Каприм», який нормалізує рівень
холестерину, відновлює проникність і стійкість
капілярів, поліпшує стан кровоносної системи в
цілому. І ще І. Брехман встановив, що каприм
зменшує шкідливу дію алкоголю на потомство
питущих батьків. У дитинчат спившихся щурів не
формувалася алкогольна залежність, було значно
менше дефектів розвитку... |
| І в
результаті препарат «каприм» був запатентований («Алькаприм») в кількох зарубіжних країнах, а на
батьківщині унікальний досвід був забутий. Як і
термін «валеологія», який в деяких печерних ЗМІ
трактується, як інтервенція буржуазної
ідеології в науку про здоров’я, розповідаються
якісь «байки» про втягнення молоді до сект з
еротичним масажем, втратою свідомості нібито під
час виконання на уроках «мантр», прилученню до
наркотиків тощо. |
| Згадувані
замовні «писаки», як виявилося на щастя, про
Брехмана й не чули, праць його не читали (чим дуже
пишаються), а вивчати буцім-то «валеологію» і
писати посібники «завзяті прихильники
здоров’я» і деякі освітяни в самому кінці ХХ
століття поїхали до... Канади. Те, чого вони там «навчалися», вони виклали в
одному «скромному»
посібнику. Як кажуть, навчання і впровадження
здобутих «знань» далися взнаки – молодь України
посідає чільні місця серед курців, споживачів
алкоголю, наркотиків, розповсюдженню СНІДу,
туберкульозу тощо. |
| І, як
завжди, виникає законне питання «Хто
винний і що робити?» Добре, що наші
«завзяті невігласи» нічого не читали й не чули
про праці Брехмана, Чижевського, Вернадського, бо
винним у всіх вітчизняних негараздах
(алкоголізмі, наркоманії, падінні моралі) визнали
б Брехмана, валеологію і компанію «іже
з ним». А відомий в РФ махровий
антивалеолог диякон Андрій Кураєв дуже щиро
висловився, що саме його дратує у науці «валеологія» – це «философические
упражнения Циолковского, Чижевского,
Вернадского, являющиеся глухими перепевами
масонско-каббалистических философских
тезисов...». |
| А тепер
зарубіжні вчені зацікавилися не тільки капримом,
але й «конкретно» іншою науковою спадщиною
видатного вченого І. Брехмана – дослідами
женьшеню і інших рослин із сімейства аралієвих.
Особливо цікаві результати експериментів
вченого для здоров’я спортсменів і космонавтів.
Можна тільки здогадуватися, що китайці
століттями користуються деякими речовинами цих
рослин напередодні спортивних міжнародних
змагань. Про це свідчать їх олімпійські
досягнення. Але вчені Піднебесної своїми
тисячолітніми знаннями про диво-рослину не
поспішають ділитися з будь-ким. |
| І сучасні
вчені не дуже охоче розповідають про справжню
мету «космічного» дослідження рослин в пеналі
МКС і скромно зауважують, що вони сподіваються
використати біомасу клітин женьшеню як
«субстанцію для виготовлення медичних
препаратів, а також в харчовій промисловості і
косметології. З неї також можна виділяти
біологічно активні речовини – гінзенозиди, яким
властиві різні лікувальні дії в складі
препаратів». Можна не сумніватися, що вчення
Брехмана про женьшень дуже причетне до сучасних
зарубіжних космічних досліджень. |
| Горобейник
використовується для виділення біологічно
активної і цінної речовини – шиконину, який має
антисептичні властивості. На його основі
створюються протигрибкові і антибактеріальні
мазі, а також різні протиопікові засоби. До того ж
шиконин – природний фарбник, що дає можливість
використовувати його в косметології, парфумерії,
харчовій і текстильній промисловості. |
| Лана Береза |
|
| Повний текст
статті дивіться в газеті "Валеологія" №№ 5, 6 '2008 |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |
