Галактика Вернадського воїстину неосяжна і велична!

Переїхавши з Москви до Петербурга, Володимр Вернадський незабаром і тут був оточений учнями і однодумцями. Пізніше послідовники Вернадського, представники його наукової школи появилися в різних республіках і крупних містах СРСР.

Причому це були не епігони, не безталанні безкрилі «розробники» ідей геніального майстра, а сміливі пошуковці, творці, які нерідко випереджали на тих або інших напрямках свого вчителя. Наприклад, О. Ферсман ґрунтовно і новаторськи розробив ідеї космохімії, геохімії ландшафту, геологічної діяльності людини на Землі.

Ще одна характерна риса школи Вернадського: постійне прагнення до пізнання невідомого. Вчені, які об’єдналися не формально, а по душевній схильності навколо Вернадського, ніколи (по крайній мірі, при його житті) не прагнули до спокійного існування в науці, не задовольнялися досягненнями рубежів знань. І ще одна суттєва деталь: школа Вернадського була не тільки науковою.

«Головна сила, якою володів Володимир Іванович в житті, – вважав О. Ферсман, – полягала в його любові до людей, в умінні підійти до людини, зрозуміти її, цього він вчив і своїх учнів».

...Перед нами не «сузір’я Галактики», а ціла Галактика зі своїми великими і малими світилами, яка має одне могутнє колосальне ядро – Вчителя. Його учні і послідовники створили сотні монографій і багато тисяч статей, самі були вчителями для багатьох спеціалістів. Галактика Вернадського воістину неосяжна і велична!..

Повний текст статті дивіться у травневому випуску газети "Валеологія" 2006



«ВАЛЕОЛОГІЯ» ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА	ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ"
ІНДЕКС 35275 КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ 2006	WWW.VALEOLOG.COM valeolog@i.kiev.ua

Галактика Вернадського воїстину неосяжна і велична!..


© Газета «Валеологія»	© Портал «Валеолог»