|
| «Щоб
зрозуміти роль мікроглії в нейродегенеративних
захворюваннях, ми спочатку повинні дізнатися,
які гени в мікроглії людини виражені при
здоровій нервовій системі. Раніше це ніколи не
з’ясовувалося», - заявила Т. Фернанда де
Альмейда Галатро, співавтор нового сумісного
дослідження бразильських і голландських вчених
по основних генах, які задають розвиток і
функціонал мікрогліальної тканини людини. . |
| Відомо,
що мікрогліальні тканини є джерелом
первинних імунних клітин центральної нервової
системи (ЦНС) з функціями, схожими з функціями
лейкоцитів, особливо при захисті головного і
спинного мозку. |
| Про
особливу роль гліальних клітин вже йшлося на
порталі Валеолог: |
| «Стенфордські
вчені раніше припустили, що вже на
ембріональному рівні, коли тільки починає
формуватися нервова система і мозок, за кожним
майбутнім нейроном формується група гліальних
клітин», щоб захищати його і спрямовувати в
передречене місце. |
|
А яка ж функція
мікроглії в процесі захисту нейронів? |
| Мікроглія
захищає нейрони і перевіряє їх оточення на
наявність зовнішніх небезпечних агентів, які
виявляють себе через мертві синапси, нейрони, що
вимагають видалення, і інші. Коли мікрогліальні
клітини (МК) виявляють в оточенні нейрона
проблему, вони швидко переміщуються, щоб піддати
фагоцитозу виявлений агент. |
| З огляду
на роль мікроглії в імунних реакціях ЦНС, її
клітини стали об’єктом дослідження
нейродегенеративних захворювань (хвороби
Паркінсона, бокового аміотрофічного склерозу,
хвороби Паркінсона). |
| Як
повідомила пані Т.Фернанда, дослідження
було вимушено вирішувати зовсім нову задачу -
дізнатися, які гени в мікроглії людини виражені
при здоровій нервовій системі. |
| Для цього
вчені вивчили методику відбору проб
кортикальної мікроглії під керівництвом Барта
Еггена, проф. з Відділу неврології Гронінгену
(Нідерланди). |
| Проби
були отримані у 81 пацієнта, з них тільки 39
виявилися без церебральної патології. |
| «Таким
чином ми змогли переконатися, що
експериментальна мікроглія взята із здорових
мізків», - повідомила пані Т.Фернанда. |
| Крім
цього, проби належали чоловікам і жінкам у віці
від 34 до 102 років. Цей широкий діапазон був
навмисно обраний, щоб вчені змоги зрозуміти,
як старіння впливає на експресію генів
мікроглії. |
|
Важливі результати нового
дослідження: |
| -
людські мікрогліальні клітини розвиваються
інакше, ніж у мишей |
| -
багато генів, виражених в мікрогліальних
тканинах, відрізняються у людей і мишей (однак ,
саме гени мишей використовуються в якості
моделей при дослідженнях хвороб Альцгеймера і
інших нейродегенеративних розладів!) |
| -
мікрогліальна тканина у людей і мишей хоча і
співпадає по генетичному наповненню і дозволяє
виконувати схожі функції, але процес старіння
по-різному відбивається на цій тканині, якщо
порівнювати людей і мишей. |
| Тому
вчені радять обережно ставитися до результатів
випробувань ліків на мишах. |
| С.Н.Марі,
керівник лабораторії «Молекулярна і клітинна
біологія» в Медичній школі Університету
Сан-Паулу вважає: |
| «Результати
дослідження важливі для вивчення профілів
експресії генів нормальної мікроглії під час
старіння людини. Вони можуть служити основою для
порівнянь, призначених для виявлення змін
в мікроглії в складі кількох дегенеративних
захворювань». |
| В даний
час дослідження здорової мікроглії триває
і вчені зайняті порівнянням зразків
мікрогліальної тканини у людей і приматів. |
|
Для порталу Валеолог С.Довгаль |
|
Див. також: |
|
«Опіум
для народа». - Бунт гліальних клітин
|
|
http://valeolog.com/MNEWS/0420seq.htm |
|
|
Інші новини дивіться в НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ
Портал ВАЛЕОЛОГ |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |
