|
| Нещодавно
на Радіо Ера у програмі «Історії з
історій» ведуча Марина Фіалко розповіла
слухачам «Про жіночу освіту в Україні і про
освічених жінок України» і про події , які
відбувалися в освіті на Русі , починаючи з
кінця ХІ століття. |
| Але дуже
здивував один епізод з «Історичної довідки», про
який розповіла ведуча. |
| Йшлося
про онуку Володимира Мономаха, дочку князя
Мстислава - Добродію, яка у 1122 р. одружилася з
Олексієм Комніним, сином візантійського
імператора. |
| По радіо
розповідалося, що під час коронації Добродія
Мстиславна прийняла ім’я Зоя (?)! Добродія дуже
цікавилася медициною (ще дівчиною вона зналася
на травах), а пізніше у Візантії Добродія –Зоя
стала автором медичного трактату «Алімма» (в
перекладі «Мазі»). Таким чином, трактат «Алімма»
можна вважати першим медичним твором, написаним
жінкою з Русі. |
| На жаль,
слухачі нічого не дізналися про подальшу дуже
цікаву долю трактату «Алімма» і про версію
вчених про «причетність» до нього Зої-Євпраксії. |
| Всі
розповіді-міфи про трактат «Мазі», про
причетність Євпраксії-Зої до його створення
тривали до 1955 -1960рр. |
| мабуть з
тієї причини, що повного перекладу трактату з
давньогрецької мови на той час не існувало, а сам
рукопис з трактатом «Алімма» зберігався у
далекій загадковій Флоренції. |
| Свідчення
історика Х.Лопарєва 1902-1905 рр. (на початку ХХ ст.
він перебував у Флоренції і ознайомився з
рукописом) про причетність до написання
трактату «Мазі» Добродії Мстиславни були
взяті за основу і поширювалися в публікаціях до
середини ХХ ст. |
| Навіть
академік В. Рибаков в 1951р. та Інститут історії
медицини ім.Семашко без будь-яких міркувань і
коментарів продублювали висновки Х.Лопарєва,
викладені ним ще на початку ХХ ст.. на
засіданні Імператорського Товариства любителів
давньої письменності. |
| Але в
середині 1955 р. науковий світ отримав нову
інформацію про трактат, про його авторство, про
суперечки, які точилися між
вченими-візантиністами на початку ХХ століття, і,
нарешті, про авторство косметичного рецепту
Зої – цариці. |
| У вересні
1954р. у Римі в Солерно відбувся ХІV Міжнародний конгрес з
історії медицини. Радянська делегація,
яку очолив Б.Петров, скористувавшись
присутністю в Італії, отримала з бібліотеки
Лоренцо Медичі у Флоренції мікрофільм рукопису Cod. Plut VII, 19 з трактатом «Алімма». |
| У липні
1955р. на замовлення Інституту історії медицини
ім.Семашко групою вчених - візантиністів був
зроблений повний ретельний переклад з
давньогрецької мови всього трактату «Алімма»
( а не кількох сторінок, як у перекладі
Лопарєва на початку ХХ ст.). Крім того,
майже до кожної сторінки перекладу фахівцями
був наданий дуже важливий в науковому
відношенні коментар з посиланнями на ряд
визначних джерел (твори батька ботаніки
Феофраста, «Канон врачебной науки» Авіценни ,
візантійську енциклопедію «Геопоники», твори
візантійських істориків М.Пселла, Іоанна Скілиці
та інш). |
| Книга (з
вступом, коментарями та перекладом відомого академіка-візантиніста
Г.Літавріна під назвою «Византийский
медицинский трактат ХІ-ХІV вв.» була вперше опублікована в журналі
«Византийский Временник» у 1971р.. Друге видання
книги відбулося в 1997р. у Санкт-Петербурзі. |
| Читаючи
трактат і ретельні наукові коментарі, розумієш,
що перед тобою своєрідна медична
енциклопедія, з численними лікарськими
порадами і рецептами (Гіппократа,
Асклепія, Галена, Левкія, Філагрія та інш)
з багатьох галузей медицини (терапії, хірургії,
офтальмології, урології, гінекології,
травматології, педіатрії тощо). У трактаті навіть
наведені прийоми знеболювання з використанням
наркозу при оперуванні хворих. |
| Вчені
довели, що автором трактату могла бути тільки
високоосвічена людина - професійний лікар з
величезним практичним досвідом (з власними
спостереженнями) і знаннями з історії медицини. І
тому вже з другої половини ХХ ст. в
наукових виданнях. майже припинилися публікації
щодо Євпраксії-Зої |
| Крім
того, трактат «Алімма» був визнаний пам’ятником
візантійської культури, який дозволяє
сучаснику оцінити досить високий рівень
розвитку медицини у середньовічній Візантії. |
| Хочеться
приєднатися до думки Михайла Журби, докт.
істор. наук, зав. каф. історії та археології
слов’ян Національного педагогічного
університету ім.. М. П. Драгоманова, який в цікавій
програмі журналіста Сергія Сулима «Від першої
особи» на Радіо Ера FM сказав: |
| «... Історичну
правду треба розповідати…, наскільки це можливо
за документами, за логікою, за сучасними методами
дослідження… ми повинні … шукати правду, яка б
вона гірка не була. Якщо ми придумаємо собі
якийсь міф, то нас, по-перше, припруть до стіни і
ми станемо брехунами…». |
| І треба
пам’ятати, що Міжнародні конгреси з історії
медицини тривають і зараз. На конгресі в Стамбулі
велика увага була приділена історії античної і
арабської медицини (понад 1200 доповідей вчених з
усього світу). Відомо, що наукова програма цього
конгресу почалася з сесії, присвяченій
«лжеісторикам». Доповідач Джон Блер з
Шотландії сказав, що «историки
часто лгут. Причины этой лжи разные… История
медицина – не исключение». |
| На жаль, цікава
доповідь Д.Блера на конгресі відсутня в
Інтернеті, але його думка зрозуміла… |
| Краще за
все, дослідникам треба привчатися
працювати з першоджерелами і вторинною
літературою, а не втовкмачувати собі в голову
готові «істини»-міфи, які часто є
неправдивими і не витримують перевірку часом. |
| Література: |
| Х.
Лопарев. Брак Мстиславны. ВВ, ІХ, 1902,
стр. 418-445. |
| Э. Курц. ВZ, 1903, S, 686 - 687 |
| С.
Пападимитриу. Брак русской княжны Добродеи
Мстиславны с греческим царевичем Алексеем
Комнином. ВВ, ХІ, 1904., стр. 73-98. |
| Г.Литаврин.
«Византийский медицинский
трактат ХІ-ХІV вв.»,
Санкт-Петербург, 1997 |
|
Ред. порталу «Валеолог» Довгаль С.І. |
| Також
по цій темі: |
| «Византийский
медицинский трактат» - ALIMMA («Мазі») на Радіо Ера FM … |
|
http://www.valeolog.com/MNEWS/0414seq.htm |
| «Византийский
медицинский трактат ХІ – ХІVвв.» («Алимма») и наследие Гиппократа,
Асклепиада, Галена, Орибасия, Аэция, Филагрия |
|
http://www.valeolog.com/MNEWS/0416seq.htm |
| Автор
трактату «Алімма» - практикуючий лікар,
а косметичний рецепт належить Зої Порфирорідній |
|
http://www.valeolog.com/MNEWS/0415seq.htm |
| Об
изготовлении благовонных смесей и мазей
императрицей Зоей Багрянородной
(«Алимма») рассказал её
современник М. Пселл |
|
http://www.valeolog.com/MNEWS/0417seq.htm |
Інші новини дивіться в НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ
Портал ВАЛЕОЛОГ |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |