| Останнім часом все
частіше (і справедливо) говорять про
необхідність розвантаження замучених школярів.
Але зробити це пропонується не за рахунок
перегляду програм по основних предметах, а за
рахунок перекидання всього «зайвого» з основної
освіти на додаткову (вона і платна). Цим «зайвим»
стануть предмети гуманітарно-художнього циклу.
Не подобається, навіть лякає вражаюча
недалекоглядність розстановки пріоритетів в
освіті. Перше. Якщо людина росте бездушною і нечуйною, то чим краще у неї йдуть справи з інформатикою, економікою, мовами, хімією, карате, тим вона небезпечніше. Чим вона здоровіша і, пробачте, чим довше проживе – тим гірше. Друге. В світській школі виховувати душу, моральну чуйність, відповідати за емоційний, а не лише один інтелектуальний розвиток, може тільки гуманітарно-художній цикл. Третє. Постійне намагання освітньої влади урізати саме цю складову, без перебільшення смертельно небезпечно для суспільства. Якщо, звичайно, воно хоче залишатися людським суспільством. Зазначу: всупереч всьому, наша педагогіка мистецтва не обладнана і не оцінена, залишаються кращою в світі і зберігає великий виховний потенціал. |
*** |  |
| Тривожить, як не дивно, розмови про те, що школярі перевантажені. Між тим причини перевантажень – це стресова і регресивна атмосфера в школі, надлишок знакової і словесної інформації і катастрофічний дефіцит творчості. | *** | Б.
Штригель Співають вісім дітей Конрада Релінгера. Мюнхен |