|
| Гра
в казино – підйом життєвого тонусу чи шлях до
недоумства? |
| Жадність
– психічне захворювання? |
| Чи
правда, що брехливість скорочує життя? |
Розповідає докт. мед. наук Микола
Улітін
|
| «...Багато
сучасних людей хоч раз намагалися піймати удачу
в грі. Для більшості заклик круп’є: «Робіть
ставки, панове!» виявляється лише епізодом в
долі, але хтось до кінця своїх днів так і
залишається в ілюзорному світі карт, рулетки,
тоталізатора і ігрових автоматів. |
| Як же людина стає рабом гри і як
вирватися з цього рабства? Чому азартна гра така
приваблива навіть для цілком серйозних ділових і
талановитих людей? Ці питання займали Улітіна і
він шукав на них відповідь у своїй лікувальній
практиці. |
| – Я дійшов висновку, що
абсолютно всі люди схильні до гри, це неминуча
риса будь-якої особистості, – запевняє
Микола Олексійович. – Справа в тому, що
дитина довгий час пізнає світ за допомогою гри, і
закони гри складаються в її свідомості ще до того,
як вона починає розуміти слова. |
| Виходить, грати з дитиною треба
обережно, а то вона ще, чого доброго, виросте
професіональним гравцем, або того гірше –
шулером. Улітін вважає, що механізм перетворення
людини в завзятого картяра, рулеточника тощо –
набагато складніший. За його словами, в своєму
розвитку мозок проходить низку послідовних
стадій. Психіатричною наукою доведено, що певна
частина мозку може припинити свій розвиток на
якійсь певній стадії внаслідок хвороби, поганого
харчування, травми, стресу. І людина на чомусь «зациклюється»
на все життя... |
| Улітін обстежив багато
підлітків і дійшов висновку, що у хлопчиків
підвищена цікавість до азартних ігор звичайно
проявляється в 10-13 років. Саме
в цей період батькам треба бути особливо
уважними – не схвалювати картярські баталії
сина з його приятелями, інші ігри на гроші. Інакше
в майбутньому людина може бути приречена на
болісну боротьбу з пороком, який вкоренився в
урочний час. |
| Серед одержимих якою-небудь
манією або протиприродними нахилами
зустрічаються таланти в різних галузях. По
відношенню до них не доводиться говорити про «недорозвиток»
головного мозку. |
| – Але суть в тому, –
говорить Улітін, – що ми говоримо не про
недостачу сірої речовини, інтелекту, а про
емоційно-вольовий потяг, а це теж функція
головного мозку. Можна бути дуже розумною
людиною, а на емоційно-вольовому рівні
недорозвинутою, безсилою проти набутої манії. |
| А якже
такі знамениті гравці, як Пушкін, Лермонтов,
Некрасов? У них що було не все гаразд з розвитком
мозку? Улітін говорить, що цих людей від
безумства врятував їх великий талант – завдяки
йому гра не стала для них головною, потяг до
творчості «пересилив»...»... |
|
| Повний текст
статті дивіться в архіві газети "Валеологія" №№ 11, 12 (155, 156) |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |
|
Ознайомитися
з деякими матеріалами поточних випусків газети "Валеологія"
можна на початковій сторінці порталу у розділі: |
| ВИПУСКИ ГАЗЕТИ "ВАЛЕОЛОГІЯ" |