|
| Коли
археологи робили в Олімпії розкопки, біля самого
горба Крона знайшли кілька десятків абсолютно
однакових статуй Зевса. Виявилося, що ці металеві
зображення «батька богів» було відлито на
штрафні гроші, що їх сплачували атлети, винні в
різних неетичних вчинках. Про це вчені
довідалися з творів античних письменників. |
| Перші
шість статуй Зевса (так звані «зани») були тут
встановлені після 98-ї Олімпіади в 384 році до нашої
ери. |
| Річ у
тому, що кулачний боєць Евпол дав тоді хабара
своїм суперникам Агетору, Прітанісу й, нарешті,
Форміону – переможцю на попередніх Олімпійських
іграх. Покарані були всі четверо. І не тільки
чималим грошовим штрафом, а й вселюдним осудом. |
| Недарма
один з написів на «занах» проголошував: |
| «Перемога
в Олімпії здобувається не грошима, а прудкістю
ніг та міцністю тіла». |
| Зневажали
елліни й атлетів, які намагалися використати
свою спортивну майстерність з метою збагачення.
Так, під час 218-ї Олімпіади було накладено штраф
на кулачного бійця Аполлонія. Він запізнився на
початок ігор і пояснив це тим, що західні вітри
завадили йому своєчасно прибути з Єгипту. Та
невдовзі з’ясувалося, що вітри тут ні при чому:
Аполлоній просто забарився, виступаючи в Іонії
(область Малої Азії) за гроші. |
| Довелося
платити штраф та ще й зазнати гіркоти поразки, бо
за невчасну явку на змагання перемогу без бою
присудили його суперникові... |
| Від
Павсанія ми довідались, як на 192-х Олімпійських
іграх елейця Дамоніка кинули на безчесний
вчинок... батьківські почуття. А було це так... |
| За вінок
переможця належало змагатися Поліктору та
Сосандру із Смірни. Батькові Поліктора Дамоніку,
звичайно, дуже хотілось, щоб переміг його
нащадок, і він потай сунув батькові Сосандра
солідного хабара. Та комерційну змову було
розкрито. І еланодики покарали не синів, а
батьків – ініціаторів нечесного вчинку. |
| Зневажали
елліни й боягузів. На 201-х іграх був підданий
штрафу Сарапіон – учасник змагань з панкратію.
Він так злякався своїх суперників, що намагався
втекти з Олімпії до початку свята. |
| Та
найсуворіше карали елліни тих атлетів, які на
стадіонах зраджували рідне місто й
співвітчизників. |
| Коли
бігун Астіл з міста Кротона, перемігши, раптом
оголосив себе сіракузцем (звичайно, не
безкоштовно), кротонці негайно ухвалили: будинок
його перетворити на міську тюрму і звалити
статую Астіла, якою раніш вшанували його за
перемоги. |
| (Добре, що
кротонці тоді ще нічого не чули про витівки
депутатів з ВР!..) |
| Ще
суворіше покарали співвітчизники крітянина
Сотада. Перемігши на 99-х Олімпійських іграх в
довгому бігу, він, підкуплений ефеською общиною,
оголосив себе громадянином Ефеса. Безмежно
обурені крітяни засудили зрадника до вигнання,
що було рівнозначне смерті. |
| Лише
через багато років колишній олімпіоник, вже
сивий і немічний дід, виблагав, нарешті, прощення
у співгромадян, і йому було дозволено
повернутися на батьківщину. Розповідають, що
помер Сотад біля п’єдесталу своєї олімпійської
статуї... |
|
| Про всі ці
цікаві випадки розповів Юрій Шанін в книзі «Педагогіка, спорт і поезія» |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |
|
Ознайомитися
з деякими матеріалами поточних випусків газети "Валеологія"
можна на початковій сторінці порталу у розділі: |
| ВИПУСКИ ГАЗЕТИ "ВАЛЕОЛОГІЯ" |