«ВАЛЕОЛОГІЯ»
ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
ПОРТАЛ "ВАЛЕОЛОГ"
ІНДЕКС 35275
КАТАЛОГ ВИДАНЬ УКРАЇНИ 2008
WWW.VALEOLOG.COM
valeolog@i.kiev.ua

Вчений-валеолог Брехман, женьшень, космос... і наша освіта

Штами клітин двох рослин женьшеню і горобейника червоно-кореневого відправили вчені на космічну орбіту на вантажному кораблі «Прогрес М-63». Задача експерименту – вивчити особливості розвитку цих клітинних культур в умовах космічного польоту, щоб визначити можливості збільшення їх біологічної активності.
Пенал знаходитиметься на борту МКС до зміни екіпажу в середині квітня в умовах радіації, потоків заряджених часток і магнітних полів при температурі 26-30°С. У клітинних культур є обмеження в часі – не більш 60 діб, тому що за цей час космічний «газон» культури може засохнути. Але в даному експерименті контейнер герметично закритий, що, можливо, дозволить тримати штами клітин на орбіті більш тривалий час.
Вибір рослин для космічного експерименту невипадковий.
В Китаї рослина женьшень відома вже понад кількох тисяч років і сучасні вчені всього світу продовжують досліджувати його властивості. З плеяди вчених радянських часів найбільш повно і ефективно лікувальні властивості женьшеню були досліджені далекосхідним вченим, докт. мед. наук, вченим-валеологом, педагогом І. Брехманом. Він першим ввів поняття «адаптоген» і в 1957 році присвятив рослині свою працю «Жень-шень». Дуже цікаво І. Брехман переказує легенду про женьшень, виявлену ним в китайській народній медицині:
«...Мы встретились с одним преданием, показывающем сколь ценные наблюдения можно найти в китайской народной медицине. Сомневаясь в истинной ценности и подлинности какого-либо корня женьшеня, два человека отправлялись в поход на 3-5 миль; один из них держал во рту и жевал кусочек испытуемого корня...»
Про те, як саме китайці перевіряли женьшень, про досліди І. Брехмана по впливу рослини на підвищення активності організму, роботоздатність, сон, стимулюючу дію на артеріальний тиск, читайте в газеті «Валеологія» №№ 1-2 ’2008.
Під дослідження «кореня життя» для І. Брехмана були створені спеціальна лабораторія і радгосп «Женьшень» (для забезпечення сировиною фармацевтичної промисловості).
В Зоряному містечку під керівництвом І. Брехмана проводилися багаторічні спостереження – за підготовкою космонавтів до польотів, прискореною адаптацією їх до роботи в космосі, а також за реабілітацією після польотів. Вчений І. Брехман читав лекції в університетах Англії, Франції, Швеції, Германії, Японії і в інш.
До речі, вже понад 9 років газета «Валеологія» розповідає про праці валеолога, вченого-енциклопедиста І. Брехмана (наприклад, про його відкриття – інформаційні впливи їжі тощо) та, на жаль, мало кому відомо, що саме він є автором терміну «валеологія» і саме він є фундатором науки валеології. Зараз у світі зростає інтерес до його унікальних праць, наприклад, до створеного ним екстракту «Каприм», який нормалізує рівень холестерину, відновлює проникність і стійкість капілярів, поліпшує стан кровоносної системи в цілому. І ще І. Брехман встановив, що каприм зменшує шкідливу дію алкоголю на потомство питущих батьків. У дитинчат спившихся щурів не формувалася алкогольна залежність, було значно менше дефектів розвитку...
І в результаті препарат «каприм» був запатентований («Алькаприм») в кількох зарубіжних країнах, а на батьківщині унікальний досвід був забутий. Як і термін «валеологія», який в деяких печерних ЗМІ трактується, як інтервенція буржуазної ідеології в науку про здоров’я, розповідаються якісь «байки» про втягнення молоді до сект з еротичним масажем, втратою свідомості нібито під час виконання на уроках «мантр», прилученню до наркотиків тощо.
Згадувані замовні «писаки», як виявилося на щастя, про Брехмана й не чули, праць його не читали (чим дуже пишаються), а вивчати буцім-то «валеологію» і писати посібники «завзяті прихильники здоров’я» і деякі освітяни в самому кінці ХХ століття поїхали до... Канади. Те, чого вони там «навчалися», вони виклали в одному «скромному» посібнику. Як кажуть, навчання і  впровадження здобутих «знань» далися взнаки – молодь України посідає чільні місця серед курців, споживачів алкоголю, наркотиків, розповсюдженню СНІДу, туберкульозу тощо.
І, як завжди,  виникає законне питання «Хто винний і що робити?» Добре, що наші «завзяті невігласи» нічого не читали й не чули про праці Брехмана, Чижевського, Вернадського, бо винним у всіх вітчизняних негараздах (алкоголізмі, наркоманії, падінні моралі) визнали б Брехмана, валеологію і компанію «іже з ним». А відомий в РФ махровий антивалеолог диякон Андрій Кураєв дуже щиро висловився, що саме його дратує у науці «валеологія» – це «философические упражнения Циолковского, Чижевского, Вернадского, являющиеся глухими перепевами масонско-каббалистических философских тезисов...».
А тепер зарубіжні вчені зацікавилися не тільки капримом, але й «конкретно» іншою науковою спадщиною видатного вченого І. Брехмана – дослідами женьшеню і інших рослин із сімейства аралієвих. Особливо цікаві результати експериментів вченого для здоров’я спортсменів і космонавтів. Можна тільки здогадуватися, що китайці століттями користуються деякими речовинами цих рослин напередодні спортивних міжнародних змагань. Про це свідчать їх олімпійські досягнення. Але вчені Піднебесної своїми тисячолітніми знаннями про диво-рослину не поспішають ділитися з будь-ким.
І сучасні вчені не дуже охоче розповідають про справжню мету «космічного» дослідження рослин в пеналі МКС і скромно зауважують, що вони сподіваються використати біомасу клітин женьшеню як «субстанцію для виготовлення медичних препаратів, а також в харчовій промисловості і косметології. З неї також можна виділяти біологічно активні речовини – гінзенозиди, яким властиві різні лікувальні дії в складі препаратів». Можна не сумніватися, що вчення Брехмана про женьшень дуже причетне до сучасних зарубіжних космічних досліджень.
Горобейник використовується для виділення біологічно активної і цінної речовини – шиконину, який має антисептичні властивості. На його основі створюються протигрибкові і антибактеріальні мазі, а також різні протиопікові засоби. До того ж шиконин – природний фарбник, що дає можливість використовувати його в косметології, парфумерії, харчовій і текстильній промисловості.
Лана Береза

Повний текст статті дивіться в газеті "Валеологія" №№ 5, 6 '2008
Інші новини дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ


© Газета «Валеологія» © Портал «Валеолог»
ТЕКУЩИЕ НОВОСТИ
NEWS *** ВСЯКАЯ ВСЯЧИНА *** NEWS
При использовании материалов газеты «Валеологія» и портала www.valeolog.com
ссылка на газету и гиперссылка на портал обязательны.
При использовании в печати, обязательно письменное разрешение газеты valeo@i.com.ua

Находится в каталоге Апорт * Находится в каталоге HITUA