|
| Що
за цією межею? |
| ...Неймовірне-очевидне:
два космічних апарати NASA, запущені із землі,
досягли кордонів, за якими закінчується Сонячна
система і за які, відповідно, не поширюється
влада нашого світила. Далі – інші галактики. Це
досягнення має величезне значення насамперед
тому, що відкриває перспективи для досліджень
сонячного вітру. Саме за його допомогою, на думку
вчених, людство зможе підкорити великі космічні
простори, наблизившись до інших світів і досі
невідомих планет інших галактик. |
| За
рамками системи |
| Ще в 1977
році спеціалісти NASA запустили в космос
міжпланетні станції «Вояджер-1» і «Вояджер-2».
Початковим завданням апаратів було дослідження
планет Сонячної системи. І їм це зробити вдалося
відмінно. |
| Досягненнями
NASA в цьому плані захоплюються спеціалісти
різних країн. Завідуючий кафедрою небесної
механіки Державного астрономічного інституту
імені Штернберга Володимир Жаров запевняє, що
дані, одержані від «Вояджерів», унікальні: |
| «Апарати
змогли якнайкраще описати планети Сонячної
системи і їх орбіти». |
| Але
супутники на цьому не зупинилися. Вони досягли
зовсім фантастичних чертогів космосу – так
званої «завершаючої ударної хвилі сонячного
вітру», termination shock. |
| Цим
терміном визначаться внутрішня межа геліосфери
– області, яку наповнює сонячний вітер. Саме там
він зустрічається з міжзірковим вітром. Далі йде
деякий простір, зовсім науці невідомий. Що
приховане за тими межами, яких досягає сонячний
вітер? Певне це найцікавіше питання, на яке
тільки належить відповісти вченим... |
|
| Повний текст
статті дивіться в газеті "Валеологія" №№ 7, 8, '2008 |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |