|
| ...Розум не всесильний. Це не джин,
випущений з пляшки, якому в нашому світі
підвладне виконання будь-яких бажань. Можливості
Розуму, його активність не можуть бути не
узгоджені із законами тієї світобудови, які сам
створив Розум. І наука поступово, але все
прискорюючимися темпами відкриває і нові
можливості Розуму і пізнає тим самим його межі. |
| Межі допустимого, тобто тієї
діяльності, яка породжується Розумом,
визначаються не тільки законами Природи, не
тільки об’єктивними факторами, але й факторами «суб’єктивним»,
оскільки Розум має свого носія – людину. Тому
стратегія Розуму – це насамперед стратегія
забезпечення майбутнього людства, інакше кажучи,
Людина повинна бути здатною бачити безліч
альтернатив своєї поведінки, узгоджених із
законами Природи, і робити вибір, забезпечуючий
своє майбуття. |
| Існує уява про «екологічний
імператив» як сукупність умов, порушення яких
матиме для людства катастрофічні наслідки.
Забезпеченість цих умов і є головним змістом «стратегії
розуму» – діянь людей в ім’я Людини. |
| Реалізація будь-якої стратегії, а
тим більше глобального загальнолюдського
масштабу, вимагає відомої направленості зусиль
людей, а отже неминуче приводить до системи
обмежень, системи заборон, регламентацій в їх
поведінці і діях. Наші життя і діяльність за
необхідністю виявляються стисненими певними
рамками. Всі подібні обмеження і називаються «моральним
імперативом». Він є наслідком «імперативу»
екологічного... |
| Повний текст
статті дивіться в газеті "Валеологія" № 23, 24
'2006 |
| Версия
для печати |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |