|
| Почалися
заняття в школах. За парти вперше сіли тисячі
малюків-першокласників. Багатьом з них перші
шкільні враження запам’ятаються як перший
стрибок парашутиста або вихід у відкритий космос
– космонавта. Нормальні батьки хвилюються, як
зможе їх дитина адаптуватися до нового життя, чи
буде їй цікаво в школі, чи не кривдять її
однолітки, чи добра перша вчителька... Тепер ці
хвилювання триватимуть довгі роки. Але вже
сьогодні можна зробити багато для того, щоб
зустріч зі школою і новою реальністю стала для
дитини максимально комфортною і не нанесла шкоди
її здоров’ю. |
| Прорепетируйте
нові ролі |
| Дуже
часто діти не знають формул, якими можна
висловлювати свої потреби, і соромляться їх
висловити. Що і як сказати вчителю, якщо щось не
зрозумів, хочеш пити, якщо тобі потрібно в туалет,
якщо щось болить? Як познайомитися з
однокласниками, як попросити допомоги? |
| Краще за
все дати дитині готові формули, та ще й
прорепетирувати вдома можливі сюжети. Ваш малюк
має бути впевнений, що у всякій ситуації знає, що
і як сказати. |
| Те ж саме
необхідно зробити, щоб показати йому, що саме
стоїть за вимогами вчителя: візьміть книгу,
зберіть зошити, приготуйте альбом для
малювання... Ці вказівки мають бути зрозумілі, а
навички відпрацьовані. |
| Покажіть
дитині, як правильно скласти портфель, швидко й
без шуму дістати все необхідне для уроку.
Пограйте в школу, кілька разів поміняйтесь
ролями: спочатку – ви вчитель, а він гарний учень,
потім навпаки. |
| Дограйте
разом |
| Тато
Карло за останні монети купив Буратіно азбуку, а
той легко проміняв її на квиток в театр... Для
дитячих психологів ця історія – ілюстрація до
поширеного явища. Більшість дітей приходить до
школи недогравши. А гра для них – важлива справа,
вона допомагає мозку дозріти. |
| Наша
педагогіка здавна націлена на те, щоб всерйоз «дати
освіту», вона позбавляє дитину цього важливого
етапу. Вчити граючи – іншого варіанту, вважають
психологи, немає. І якщо цього не може дати школа,
доведеться грати нам, батькам. |
| Багато
мам намацують цей шлях інтуїтивно: допомагають
готувати уроки, «навчаючи» разом з дитиною
ляльок, ставлять домашні завдання як виставу або
змагання, пишуть не диктанти, а «шифровки
розвідника», не розв’язують задачки про «басейн
і дві труби», а влаштовують басейн у ванній. |
| Сувора
вчителька скаже, що це дурне потурання примхам.
Добрий лікар підтвердить, що це допомога дитині в
її відчайдушних зусиллях дорости, дозріти до
справжньої, «дорослої» роботи по одержанню
знань... |
| Повний текст
дивіться в газеті "Валеологія" №№ 19, 20 ’2006 |
| Версия
для печати |
| Інші новини
дивіться на порталі ВАЛЕОЛОГ |