Методика загартування ходьбою босим, як і всі форми тренування організму, побудована на основних принципах – поступовості і регулярності. При поступовому підвищенні сили й тривалості дії на організм і регулярному їх повторенні енергетичні і структурні втрати організму в порядку пристосувальної саморегуляції відновлюються навіть з деяким надлишком (так звана суперкомпенсація).
Організм і окремі його функції стають більш досконалими і краще опираються негативним впливам зовнішнього середовища.
«Поступовість – основний закон фізіології, – писав І. П. Павлов, – ...задачі, які спочатку можуть здаватися не виконуваними, зрештою при поступовості і обережності виявляються вирішеними».
Це положення він яскраво ілюстрував на прикладі власного тренування на велосипеді.
«Мені допомогло моє фізіологічне мислення, – розповідав він, – я можу їздити по 70 кілометрів, але починаю з п’яти, можу їздити швидко, але набираю швидкість поступово.., адже для кожного нового навантаження потрібен новий кровообіг, нове дихання, нова секреція...».
Показова легенда про давнього грецького силача Мілона Кротонського. Він міг проносити навколо арени стадіону бика. Силач почав тренування з новонародженим телям. По мірі того, як теля перетворювалося на бика, зростала тренованість і сила Мілона...